Йосип Кобів

глузувати на всю силу з домініканця, доктора теології Якова Гохштрата, інквізитора для церковних єпархій Кельна, Майнца і Тріра, того, хто викликав Рейхліна на трибунал інквізиції і їздив у Рим, щоб апостольська столиця засудила його як єретика. Не забули вони і про Арнольда Тонгрського, одного з найзанекліших противників .Рейхліна, того самого, хто в «Очному дзеркалі» дошукався єретичних думок. Ці чотири особи і стали головним об’єктом нещадної сатири авторів «Листів темних людей». Значно меншою мірою висміяні інші схоластичні знаменитості того часу.

кореспонденти Ортуїна Грація постають консервативними^.до самих кісток доктринерами, крайніми реакціонерами, забобонними мракобісами, ворогами передової науки й освіти, взагалі всього передового й розумного, духовно вбогими й морально ницими, вкрай обмеженими й забобонними, тобто обскурантами у повному розумінні цього слова (obscuri viri по-латині означає «темні, невідомі люди»).

Переважна більшість кореспондентів — це вигадані особи з «промовистими» іменами, які в перекладі українською мовою передаються як: Шкуролуп, Медолиз, Чудотворець, Пустобрех, Без-глуздович та інші.