Карл Маннергейм

Цитати

Анастасія Вітерцитує2 роки тому
який працював директором чималого промислового підприємства в Харкові, великому українському торговельному осередку в самому серці Росії (sic!)
Анастасія Вітерцитує2 роки тому
5 червня я виїхав з Кайфена, зробив пересадку в Чженчжоу і сидів тепер щасливий, хоч потерпаючи від задухи, в потязі Ганькоу — Пекін. Найбільша цікавинка у дорозі — переїзд через Хуанхе трикілометровим залізничним мостом. Вода стояла низько, однак місцеві казали, що її рівень міняється так швидко, що іноді досить півгодини, аби перетворити річку на клекітливе море. Розповідали, що об опори моста щороку розбиваються багато джонок, які потім грабують принагідні розбійники.

Я міг собі уявити, які водні маси спроможна нести до моря широка Хуанхе крізь вутлі дамбові споруди. Коли вода максимально прибуває, річка тече на кілька метрів вище від рівнини, і якщо дамби не витримують, затоплює величезні терени. Китайці небезпідставно назвали її Лихом Китаю. У її басейні знищено всі ліси, тому дощова вода змиває лесовий ґрунт у річку, і її дно безперервно підіймається. Таким чином, точиться постійна боротьба між водою й дамбовими спорудами. Крім того, на схилах, із яких розмився орний шар ґрунту, неможливо нічого вирощувати. Для боротьби з повенями можна було б засадити береги лісом, якби китайці не ненавиділи ліс, який зменшує площу орної землі. Власне, в Китаї я не бачив нічого схожого на ліс. Дерева були самотніми і, здавалося, марно видивлялися для себе товариство.
Анастасія Вітерцитує2 роки тому
Мій кінь дістав нового господаря в особі полковника Корнілова. Філіп був легким, витривалим і хоробрим, мав рівну плавну ходу і впевненими ногами провіз мене через усю Азію. Якби наше просування залежало лише від коня, ми б дісталися до кінцевого пункту набагато раніше
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз