Аґата Крісті

— Якщо люди занадто довго перебувають в одному просторі, то рано чи пізно вони починають нервуватися.

Полковник Істербрук сказав, що справжню загрозу цивілізації несе, безперечно, Росія,

Мене ж такі банальності нітрохи не цікавлять! Мені байдужі будь-які неякісні екземпляри. А спійманий убивця — вже за визначенням невдаха. Він другосортний. Ні-ні, я дивлюся на справу з мистецької точки зору. Я колекціоную виключно найкраще!
— І те ваше найкраще — це…? — допитувався Пуаро.
— Мій сердечний друже… Це ті, чиї злочини не розкрили! Ті, кому вдалося уникнути покарання! Злочинці, які спокійно живуть собі серед нас, не викликаючи навіть тіні підозри щодо себе.

Почніть з початку і ведіть до кінця, а тоді — закінчуйте![1]

Я казав, що вірю в надзвичайну силу забобонів. Варто переконати людей, що у смертях винні надприродні сили, і можна будь-кого зарізати ножем посеред білого дня — всі вважатимуть, що то робота якихось злих духів. Так міцно в людині сидить інстинкт віри в надприродне.

Але я не зовсім розумію, з чого почати.

— У мене для вас гарна підказка. Почніть з початку і ведіть до кінця, а тоді — закінчуйте![1]

Як не боляче їй буде довідатися про правду, але правда — це єдине, що має значення.

коли слабку людину опановує страх, вона стає неймовірно жорстокою від жаху й повністю втрачає самовладання

те, що часто називається інтуїцією, є насправді враженням, яке базується на логічному висновку або досвіді.

В обґрунтованому логічному розумі немає місця для інтуїції – геніального здогаду! Можна вгадати, звісно, – і здогад є або правильним, або неправильним. Якщо правильним – ти називаєш це інтуїцією. Якщо неправильним – зазвичай більше про це не говориш. Але те, що часто називається інтуїцією, є насправді враженням, яке базується на логічному висновку або досвіді.