Він бачить у них себе, як у дзеркалі: ті самі жести, та сама почасти ляклива, почасти зухвала хода. Убогіші носять вбрання сіре й непримітне, і навіть якщо хтось справив собі шаль чи добротний плащ, із-під них все одно стирчать Рогатин, Давидів, Чернівці. Навіть коли огорнув голову тюрбаном, щоб захистити її від сонця, з холоші вистромлюються Підгайці та Бучач, з кишень стирчить Львів, а пантофлі, начебто грецькі, човгають, як у Буську.