Ґабріель Ґарсія Маркес

хочу, аби мене пам’ятали не як автора «Ста років самотності» чи лауреата Нобелівської премії, а як газетяра».

Ніколи не пізно для того, хто добре починає

мусили дійти до того стану духовної чистоти, в якому їх заскочила поліція, завдяки ретельній перевірці взаємних почуттів, підтверджених спільними схильностями і спільними здатностями