Ґабріель Ґарсія Маркес

хочу, аби мене пам’ятали не як автора «Ста років самотності» чи лауреата Нобелівської премії, а як газетяра».

Ніколи не пізно для того, хто добре починає

мусили дійти до того стану духовної чистоти, в якому їх заскочила поліція, завдяки ретельній перевірці взаємних почуттів, підтверджених спільними схильностями і спільними здатностями

Мною, хто править стількома людьми, правлять птахи і громовиці

старі — не ті, кому багато років, а ті, хто не сіли вчасно в поїзд своїх дітей.

Біблія», «Одіссея» чи «Дон Кіхот». Мій остаточний список був такий: «Тисяча і одна ніч», «Цар Едіп» Софокла, «Мобі Дік» Мелвілла, «Квітник іспанської лірики», який є антологією, укладеною доном Хосе Марія Блеква, що читається як детективний роман,