bookmate game

Йоанна Яґелло

  • Мария Кондренкоцитує7 місяців тому
    Татуювання намалювала на плечі хною. Щоправда, дракон більше скидався на собаку, та хіба це так важливо? Б
  • Мария Кондренкоцитує7 місяців тому
    Татуювання намалювала на плечі хною. Щоправда, дракон більше скидався на собаку, та хіба це так важливо? Б
  • Мария Кондренкоцитує7 місяців тому
    Спасибі, — відповіла Лінка. Вдячність сповнювала її аж по кінчики вух.

    — Немає за що, доню.

    І Лінка знову розплакалася. Та зараз Адам обняв її, як справжній батько. Вона так довго цього чекала. І слова «доню» — теж.
  • Мария Кондренкоцитує7 місяців тому
    Були, були канікули — і нема! — філософськи зауважила Інес.
  • Мария Кондренкоцитує7 місяців тому
    Чуєш, дивися, який бомж,
  • Мария Кондренкоцитує7 місяців тому
    — Адаме, — сказала вона. — Ти просто супер. Не знаю, чи можу я прийняти твою допомогу…

    — А чому не можеш?

    — Ну, бо… бо… я ж не твоя…

    — Тихо, тихо будь, — обняв її вітчим. — Що не моя? Хто не моя? Моя. Дуже навіть моя. І навіть думати не смій, що це не так.
  • Мария Кондренкоцитує7 місяців тому
    Під парканом рожевів люпин, вистрілюючи високо в небо свої списи, пишаючись зростом і красою, та Лінка знала, і сад також, що хоча літо щойно почалося, усе прямує до кінця, бо все робить коло, і рослини, і пори року, і люди. І кінець кожної історії — це водночас початок нової.
  • Мария Кондренкоцитує7 місяців тому
    може, кохання нагадує шоколад із чилі, — закінчила вона думку, ненадовго відриваючи вуста.
  • Soliaцитує2 роки тому
    А щодо столу — якщо хаос на ньому означає хаотичний розум, то що означає порожній стіл?
  • Soliaцитує2 роки тому
    «Спішімо людей любити, так швидко нас покидають…»
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз