Ореста Осійчук

Ми, дорослі, сваримо вас за це, засуджуємо, караємо, хоча насправді самі розбиваємо й нищимо щось набагато важливіше за миски та збанки.

У церкві старенький ксьондз розповідав про смирення і про дуже дивну, як на мене, річ — підставляння лівої щоки тоді, коли тебе вдарили по правій. Я ніяк не міг уторопати, до чого тут оцей порядок зі щоками? Чи то до того, що не можна підставляти праву, бо по ній уже били, а тому по лівій буде не так боляче, чи до того, що завжди треба бити спочатку в правий бік пики, а потім у лівий. Гм... Я стояв і міркував, чому це маю підставляти Антінові ліву щоку, коли він уже зацідив у праву.

Теплий літній вечір огорнув нас ніжністю. Він єдиний, хто не співчував нам. І це було добре, бо ми з Ромком просто помирали від того співчуття. А ми хотіли жити, а не вкотре помирати.