bookmate game

Павло Тичина

Народився в с. Піски Чернігівської області в родині дяка. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та ін. Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім — у Київському комерційному університеті, який не закінчив у зв’язку з революцією. Працював в хорі (спочатку солістом, а потім — диригентом). Працював у газеті «Нова рада»(1917), у журналі «Літературний вісник»(1918–1919). Міністр освіти УРСР (1943–1948). Лауреат Сталінської премії (1941). Голова Верховної Ради (1953–1956). Лауреат Шевченківської премії (1962). Герой Соціалістичної Праці (1967). З другої половини 1920-х р. змушений був писати на замовлення партії влади. Створив унікальний кларнестичний стиль.
роки життя: 23 Січня 1891 16 Вересня 1967

Цитати

b3686032787цитує2 роки тому
Україна — країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової, героїчної боротьби за волю
Анастасія Вітерцитує8 місяців тому
Іще пташки…
Іще пташки в дзвінких піснях блакитний день купають,
Ще половіє злотом хвиль на сонці жита риза
(Вітри лежать, вітри на арфу грають); —
А в небі свариться вже хтось. Завіса чорно-сиза
Півнеба мовчки зап'яла. Земля вдягає тінь…
Мов звір, ховається людина.
— Господь іде! — подумав десь полинь.
Заплакав дощ… і вщух.
Мовчить гора. Мовчить долина.
— Господня тінь, — прошепотів полинь.

І враз — роздерлась пополам завіса! — Тиша. Мертва…
Метнувсь огонь: розцвівсь, розпавсь — аж води закипіли!
І полилася піснь, принеслась жертва.
Курять шляхи, біжать, біжать… Рвуть вихори, як жили,
Рідке коріння верб старих, що моляться в сльозах.
А трави — й плакати не сміють.
Ідуть потужні сили! Морок. Жах…
…І дзвонять десь в селі.
І вже тремтять, вже спокій сіють
Сріблясті голуби у небесах.

[1914–1916]
Ania Boroznyakцитує13 днів тому
Подивилась ясно…
Подивилась ясно, — заспівали скрипки! —
Обняла востаннє, — у моїй душі. —
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі!

Знав я, знав: навіки, — промені як вії! —
Більше не побачу, — сонячних очей. —
Буду вічно сам я, в чорному акорді.
Промені як вії сонячних очей!
1918

Враження

Володимир Миликділиться враженнямторік
💡Пізнавальна
👍Раджу

Мені сподобалася дана книга , бо я з України і це є моя історія.

  • Павло Тичина
    Вітер з України
    • 443
    • 7
    • 6
    • 4
    Безкоштовно
  • b3046061901ділиться враженням2 роки тому
    👍Раджу

    Дуже приємна книга👍🏻))) Раджу!)

  • Павло Тичина
    Вітер з України
    • 443
    • 7
    • 6
    • 4
    Безкоштовно
  • Іван Міліхевичділиться враженням8 місяців тому
    💡Пізнавальна
    🎯Корисна
    👍Раджу
    🐼Добра

    fb2epub
    Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз