Ксана Рейлі

Я була щасливою, поки доля не втрутилась у моє життя.

Дівчина розвела руками. — Ніхто ніколи не буде цілковито щасливим, навіть якщо здобуде все, про що мріяв. Доля щось дає, а щось забирає. І навпаки, забираючи, потім обов’язково чимось обдаровує.

Мить, і я відчула, як його теплі губи торкнулися моїх. Від почуттів, які переповнювали мене, я заплющила очі. Якась дивна сила почала керувати мною, змушуючи ще ближче підсунутися до нього. Я торкнулася рукою його щоки, відповідаючи на поцілунок. Це було так приємно і так… неправильно.

чужі радощі, не помічаючи власних.

Я не змогла стримати усмішки, отримавши чергове повідомлення від Остапа: «P. S. Я навчу тебе знову довіряти».

Раптом Остап схопив мене за руку й притягнув у свої обійми. Я плакала.

Марто, ти дуже потрібна мені, — сказав він. Я повернулася до нього обличчям і подивилася йому в очі. — Так, такий я егоїст, бо понад усе хочу бути з тобою, хоч і знаю, що ти ніколи не поко

покохаєш мене. Не знаю чому, але ти просто не йдеш мені з голови.
— Остапе, я…
— Вислухай мене, — серйозно мовив він, і я одразу ж замовкла. — Ми з тобою пережили багато чого, але ще ніхто в моєму житті не бачив мене так глибоко, як ти. Я відчуваю твій біль, а ти — мій. Як би не було складно, ми можемо стати порятунком одне для одного. Лише не уникай мене й не відштовхуй, прошу.
Він узяв мене за руки, пильно дивлячись мені в очі.
— Ти теж мені небайдужий. Я завжди думала, що це просто прив’язаність, але… — сказала я й забрала від нього руки.
— Але? — Він виглядав надто напруженим.
— Остапе…
Мої руки тремтіли, але я все ж намацала пальцями обручку на правій руці. Сумніви закралися в мою голову, але щойно я глянула в його очі, вони одразу ж пощезли. Я повільно, але впевнено зняла обручку.

— Це щось значно більше, ніж прив’язаність. Колись я сказала собі: якщо знову відчую до когось такі ж сильні почуття, як до Олега, то зніму цю каблучку. Як бачиш, я зняла її.
— Тобто ти…
— Я готова відпустити його. І тепер хочу відкрити своє серце для тебе.

Я сиділа на дивані в Остапових обіймах і вперше за довгий час відчувала спокій.