Еліс Кова

— Заплющ очі, — шепоче він, напрочуд ніжно й різко контрастуючи з гарчанням і бурчанням, які все ще чуються позаду нас.

— Будь ласка, не роби мені боляче. — Мій голос тремтить.

— Я ніколи не зроблю тобі боляче. — Правда .

— Можливо, — шепоче він, — я намагаюся захистити тебе, бо я приголомшливий. Тому що якби ти подивилася на мене тими очима, які, за словами Орена, схожі на бурхливе море, я б ніколи не відпустив тебе.