— Жук, що сталося?
— ВОНИ ВКРАЛИ НАААШІ РЕЕЕЕЧІ!
Мені потрібно кілька секунд, щоб зрозуміти, що він говорить не про пограбування в реальному житті, а в грі. От лайно. Я дивлюся на наш світ, де колись були наші вежі, скрині зі скарбами, заховані під землею.
— Вони все забрали, дядьку Глюк!
Так. Вони. Забрали.
Я хочу сказати йому, що все гаразд. Що це лише гра. Що це не має значення, бо ми можемо створити новий світ. Але це неправда. Це не просто гра, це його віддушина. Для нього це важливо. Він витратив весь відведений йому екранний час, щоб побудувати цей світ своїм блискучим маленьким розумом, і я відмовляюся применшувати цю катастрофу.