uk

Ніл Ферґюсон

    Terry Krukovskyiділиться враженнямторік
    💡Пізнавальна
    🎯Корисна
    👍Раджу

    Як сталося, що Західна цивілізація стала головною? Як вона змогла перевершити імперії Сходу, що здавалися недосяжними? Чому могутній, багатий і монолітний Китай програв роздробленій Європі 500 років тому? Чому ісламський світ програв Заходу змагання в науковому прогресі та відкриттям, перевершуючи його ледве не у всьому до початку гонки? Як 10% населення поширили свій вплив на територіальну площу, більшу половини світу та 3/4 усіх багатств планети? І чому це відбулося впродовж останніх 500-ста років?

    На початку книги автор наводить цікаву статистику, порівнює основні показники «якості життя» (а також пояснює їх та етимологію «Заходу» у своєму розумінні) різних цивілізацій, в якій Західна, очевидно, була гіршим місцем для життя. Згодом історик задається запитаннями про причини та характер цих змін. На думку автора, талося це завдяки 6-тьом західним суспільним інститутам та пов’язаними із ними ідей та моделей поведінки або «убивчими застосунками» (killer applications). Для простоти книги автор розділяє її на глави, в яких розглядає кожен інститут окремо, приводячи приклади, схеми, статистику та посилання на дослідження (їх понад 700). В короткому викладі 6 «вбивчих застосунків», яких не вистачало Решті світу виглядають так:

    1. Конкуренція — тому що сама Європа була політично роздрібненою і в кожній монархії чи республіці існувало багато конкурентних корпорацій (що боролися між собою на противагу монолітним, консервативним та закритим Східним імперіям. Дуже показовий епізод із флотом Чжен Хе).

    2. Наукова революція — тому що всі найголовніші відкриття XVII століття у математиці, астрономії, фізиці, хімії, філософії та біології відбулися у Західній Європі.

    3. Верховенство права та представницьке врядування — тому що оптимальна система соціального й політичного ладу постала в англомовному світі, заснованому на захисті майнових прав та представництві власників у виборних парламентах.

    4. Сучасна медицина — тому що майже всі найголовніші відкриття XIX і XX століть у сфері охорони здоров’я, зок­рема контроль за тропічними хворобами, були зроблені західними європейцями або північними американцями.

    5. Суспільство споживання — тому що промислова революція відбулася там, де забезпечувалися технології збільшення продуктивності і попит на асортимент, якість і дешевизна товарів, починаючи з бавовняного одягу.

    6. Етика праці — тому що жителі Заходу першими у світі поєднали екстенсивний та інтенсивний тип праці з високими показниками заощаджень, що сприяло поступовому накопиченню капіталу.

    З автором можна не погодитися багато в чому. Наприклад, в тому, що він, британський патріот, вважає, що англійська колонізація всюди привела до кращих економічних результатів, ніж будь-яка інша(зокрема, в нього є інші праці, присвячені конретно цій темі). Або з тим, що правильна трудова етика це виключно протестантська етика(Макс Вебер та його «Протестанська етика). Але в будь-якому випадку про це дуже цікаво подумати, автор дає безліч фасадів для подальших міркувань.

    Крім причин, чому Західна цивілізація стала головною, Фергюсон ще розглядає різні гіпотези можливого її падіння, ставлячи безліч питань в кінці праці. Які ознаки того, що вона може впасти? Що, якщо згасання буде не повільним, а колапс настане раптово?(Для підкреслення цієї тези є приклади та роздуми про характер історії в розділі з висновками). Хто прийде на зміну? Які можливі наслідки боротьби між США та Китаєм? Які тепер важелі впливу Заходу після вибіркового перейняття інституцій Східними державами? Не зважаючи на настороженість та попередження автора про втрату позицій: «А втім, Західний набір, схоже, досі пропонує людським суспільствам кращий комплекс економічних, соціальних та політичних інституцій, які сприяють розкриттю індивідуального творчого потенціалу при розв’язанні тих проблем ХХI століття, з якими стикається світ. За останні півтисячоліття жодна цивілізація не досягла успіху у пошуку та вихованні геніїв, прихованих у розсіяному мережеві талантів людських суспільств. І досі нема відповіді на питання — спроможні чи не спроможні ми надалі усвідомлювати перевагу цього набору».

    В кінці книги Ніл Ферґюсон цитує слова Вінстона Черчилля про «головний принцип [західної] Цивілізації, не без підстав вважаючи, що той все збагнув раніше за нас. І все ж, на думку автора: «...сьогодні найбільшою загрозою для Західної цивілізації є не інші цивілізації, а наша власна малодушність та історична необізнаність, що живить її».

    Я однозначно рекомендую це захоплююче дослідження Ферґюсона. Це історична подорож зі стилем та проникливістю. В устах автора урок історії стає яскравим, переконливим, змістовним і зрозумілим.

  • недоступно
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз