Еріка Зонненбурґ

Найпоширеніший різновид продуктів із вмістом пробіотиків у Сполучених Штатах — це ферментовані молочні продукти на кшталт йогурту та сметани (хоча сметану можуть також виробляти без участі бактерій, тому не вся вона містить живі мікроби). Кефір (менш поширений пробіотичний молочний напій) ферментують за допомогою понад сотні видів бактерій та дріжджових грибків. Як і йогурт, кефір має мільярди живих мікробів на порцію. Величезний асортимент мікроорганізмів зробив його улюбленим напоєм у нашій сім’ї, особливо під час сезону застуд та грипу. Різноманітний набір мікроорганізмів у кефірі збільшує шанси, що мікробіота кожного з нас реагуватиме хоча б на один з мікробів усередині цього питного «зоопарку».

Наш кишечник заселяють більше ніж 100 трильйонів бактерій. Якщо їх розмістити в один ряд, вони дістануть до Місяця. Залежно від типу деякі з них живуть у шлунку (хоча багатьох бактерій його суворий

Джастін Зонненбурґ подав мені ідею, що винуватцями, імовірно, є зміни нашого мікробіому. За останні кілька десятиліть кишкову мікрофлору населення планети сильно змінили чотири чинники: 1) надмірне споживання готових, перероблених продуктів, 2) масове використання антибіотиків, 3) тривожне зростання кількості кесаревих розтинів, яка сьогодні сягає третини всіх пологів, та 4) відмова жінок годувати немовлят грудьми.

Мене не переконує аргумент, що генетика пшениці змінилася в останні роки достатньо, щоб бути причиною проблем. Чутливість до глютену, схоже, найпомітніша серед населення Північної Америки. У Китаї, де глютен подають у більшості ресторанів як окрему страву

от, цей другий геном існує. Він належить бактеріям, що населяють наш кишечник і є життєво важливими для нашого загального самопочуття. Стає очевидним, що ця мікробна спільнота (відома як мікробіота, або мікрофлора) впливає на здоров’я та хвороби, змінює наше уявлення про те, що означає бути людиною.

Здоров’я здебільшого визначають гени. Ми ви­знаємо, що можемо поліпшити своє самопочуття, якщо будемо правильно харчуватися, займатися фізичними вправами та боротися зі стресом. А от як цього досягти — питання дуже суперечливе.

Деякі хімічні речовини, які виробляє мікробіота, навіть напряму пов’язані з нашою центральною нервовою системою через вісь «кишечник — мозок». Ми й досі багато чого не знаємо про те, як мікробіота впливає на діяльність мозку. Але вже точно відомо, що вісь «кишечник — мозок» дуже сильно позначається на нашому самопочутті, а не тільки нагадує нам, коли час їсти. Кишкові бактерії можуть впливати на наш настрій та поведінку, а також на розвиток деяких нервових розладів.

Сучасна технологія секвенування ДНК виявила більше ніж 2 мільйони мікробних генів нашої мікрофлори під назвою «мікробіом» і розкрила декілька дуже цікавих фактів. По-перше, унікальна, як відбитки пальців, мікробіота кожної людини позначається на нашій схильності до різних хвороб. По-друге, мікробіота може порушуватися та спричиняти виникнення різних хвороб і розладів, зокрема ожиріння, яке колись уважалося наслідком неправильного способу життя.

Ми живемо у світі бактерій, які заселяють Землю вже мільярди років.

Трубка, наповнена бактеріями (також відома як людина)