Ярослав Мишанич

Вважають, що можна вирішити найскладніші питання за умови, якщо обмірковувати їх, але ті, хто схиляється до такої думки, мислять неправильно, і це не дає жодної користі, бо всі їхні зусилля спрямовані на самоспоглядання.

Однак жити, так і не досягнувши своєї мети, — це боягузтво. Це так, ніби йти по найтоншій шворці. Померти ж без мети — смерть недостойна й ознака навіженості.

«Я не знаю, у який спосіб мені перемогти інших, та як перемогти себе, я знаю. Протягом життя вдосконалюй себе щодня, шліфуй свою майстерність день за днем, до безкінечності»

«До великих справ треба ставитися легко». Майстер Іттей відзначив: «До дрібниць стався серйозно». Поміж усіма справами в людини можна відшукати щонайбільше дві-три важливі.

Справжній самурай не думає про перемогу і поразку. Він не озираючись кидається назустріч невідворотному. Якщо будеш так чинити, ти прокинешся від сну

исенята перелякалися, але знайомий виг

воно кинуло крило, але зразу ж учепилося в материного хвоста і смикало його доти, поки вона раптовим стрибком не вирвала свого

І ззаду і спереду — скрізь вірна смерть. Слабкий тут занепав би духом і загинув, але сильний все ще тримався, незважаючи ні на що.

Тому поверховим буде вважати, що той, хто впав у розпач, руйнує своє Я так, нібито це його покарання.

Отже, зневіритися у чомусь — це ще не справжній розпач, це лише початок, швидше — розпач наближається, як лікарі кажуть про хворобу. Тоді розпач проявляється відкрито: людина зневірюється у самій собі