Пьотр Ібрагім Кальвас

там на Заході прагнете майбутнього як чогось позитивного, намагаєтесь підготуватися до нього, передбачити його, впоратися з ним, сформувати його. А ми навпаки: підкоряємось часу, підкоряємось одкровенню, вічно чекаємо Святого кінця. Ми розпинаємось у вічності між подіями в пустелі, яким півтори тисячі років, і обіцяним Останнім днем, який може настати вже зараз або за тисячу років. Але ми чекаємо.

Фагляві, за аль-Азмом, — це середньостатистичний сучасний араб, — професор знову втопився в плетене крісло. — Вусатий клоун, блазень, фантазер-фаталіст, який усе перебільшує та звинувачує цілий світ у власній бідності, інтелектуальній і матеріальній. Це людина, яка береться до всього, хапається за найшаленіші проекти, але жодного не завершує чи завершує погано, як-небудь. Фагляві — це бастіон недбальства в усіх виявах, це анти-мислитель.

, чого шукаєш, шукає тебе

е пару років тому мало хто в Єгипті мав доступ до відносно дешевого й швидкого інтернету. А тепер — майже кожен має. Це як лавина. Мільйони єгиптян уперше вражено побачили секс у всіх його виявах. У них остаточно поїхав дах. Це суспільство, де в принципі не існувало голих жінок, окрім матерів і дружин. А тут мільйони голих жінок вилізли з комп’ютерів і телефонів, заповзли єгиптянам у голови, в нутрощі. Так виникло жахне збудження, страхітлива фрустрація, яку неможливо здолати в природний спосіб.
— Фрустрація, бо...
— Бо не можна мати живу жінку, бо не можна торкатися жіночого тіла. Бо не можна мати

дружину, коли на це немає грошей. Бо не можна мати іншого сексу, крім мастурбації, а дівчата ходять вулицями й сміються, вихляючи стегнами. Тому їх ненавидять, ґвалтують, ріжуть і обливають кислотою.

Тільки під час Рамадану по-мирає більше релігійних фанатиків, але тоді — від голоду й зневоднення, а зараз — від переїдання. Оце і є релігія?