Ефоса Оджомо

Ми вже й забули, який шлях подолала Америка. Не так давно ця країна теж була вкрай убога, наскрізь корумпована й абияк керована. У 1850-х рр. Америка майже за всіма показниками поступалася сучасним Анголі, Монголії чи Шрі-Ланці3. Дитяча смертність тієї пори становила приблизно 150 на 1000 пологів — утричі більше, ніж рівень дитячої смертності в країнах Африки на південь від Сахари 2016 року4. В Америці бракувало стабільних інституцій та інфраструктури, тому суспільство жило геть не так, як сьогодні

показник абсолютної бідності в усьому світі зменшився з 35,3 % 1990 р. до приблизно 9,6 % 2015 р.6 Це означає, що з 1990 р. понад мільярд людей подолали бідність. Але хоч би як вражала ця статистика, вона дає хибне уявлення про прогрес. З приблизно одного мільярда людей, що подолали бідність, більшість (приблизно 730 млн) походить з однієї країни — Китаю. Рівень абсолютної бідності в Китаї знизився з 66,6 % 1990 р. до менш ніж 2 % нині7. Це справді вражає.

стабільне процвітання багатьох країн не пов’язане з подоланням бідності. Його досягають завдяки інвестиціям інновації, які створюють нові ринки, тобто ринкотворчі інновації 17. Ми з’ясували, що потік ресурсів, які ми вливаємо в бідні країни, щоб покращити якість освіти і медицини, систему управління, інфраструктуру та багато інших показників, які є ознаками процвітання, насправді не забезпечують справжнього і стабільного процвітання. Натомість ми вважаємо, що процвітання багатьох країн зазвичай є наслідком економіки, в якій переважають інвестиції в певний тип інновацій — у ринкотворчі інновації, які часто є каталізатором і основою для сталого економічного розвитку.