Ганна Елланська

    Oksana Okцитуєторік
    Гріх — це не якась демонічна річ. Це лише наша свавільна схильність усе руйнувати, надавати перевагу скороминущому замість тривалого, нікчемному замість гідного. Гріх, що вчиняється раз у раз, загартовує вірність нікчемним уподобанням.
    Oksana Okцитуєторік
    Видужування від страждання не схоже на видужування від хвороби.
    Oksana Okцитуєторік
    страждання стає грізним даром, що дуже відрізняється від іншого дару, яким зазвичай вважають щастя. Щастя приносить задоволення, натомість страждання удосконалює характер.
    Oksana Okцитуєторік
    людина видатною не народжується, а стає такою завдяки тренуванню
    Oksana Okцитуєторік
    перетворення починається під впливом зовнішніх чинників. Вправляючись у стройовій підготовці, людина навчається контролювати себе. Виявляючи чемність, людина стає ввічливою. Опираючись страху, людина виховує мужність. Контролюючи вираз обличчя, стають стриманими. Дія передує чесноті.
    Сенс цього всього криється в тому, щоб відокремити емоції від учинків, зменшивши вплив скороминущих почуттів. Людина може відчувати страх, однак вона не буде керуватися ним. Людина може хотіти солодкого, однак вона буде здатна стримати сильне бажання його з’їсти. Відповідно до ідеалу стоїків, емоцію слід частіше піддавати сумніву, аніж довіряти їй. Емоція позбавляє тебе свободи волі, тому не довіряй бажанню. Не довіряй гніву, і навіть смутку чи горю. Стався до них так само, як належить ставитися до вогню: корисний тоді, коли жорстко контролюється, але перетворюється на руйнівну силу, якщо лишити його без контролю.
    Oksana Okцитуєторік
    Кохання — це капітуляція. Ти розкриваєш свої найуразливіші глибини і відмовляєшся від ілюзії, ніби ти вмієш володіти собою. Ця вразливість і прагнення до підтримки може проявлятися у дрібницях. Еліот колись написала: «Є щось дивовижним чином привабливе для більшості жінок у пропозиції спертися на надійне чоловіче плече; їм не потрібна сама по собі опора у фізичному розумінні, а лише відчуття цієї опори, присутність сили, що хоч і перебуває поза ними, проте належить лише їм, яка задовольняє потребу, що постійно присутня у їхній уяві»
    Oksana Okцитуєторік
    Закохана людина може вважати, що вона прагне до особистого щастя, однак це ілюзія. Насправді вона прагне до єднання з іншим, і навіть якщо воно не принесе щастя, закохана людина, найімовірніше, обере єднання. Якщо неглибока людина обмежена мізерністю власного его, закохана дізнається, що найбільші скарби не всередині, вони десь там, у коханих й у тому, щоб розділити з ними спільну долю. Щасливий шлюб — це діалог тривалістю десятки років, в процесі якого серця й думки дедалі більше зливаються. Кохання виражається у розділених з іншим посмішках і розділених сльозах, і підсумовується твердженням: «Я люблю тебе! Я — це ти».
    Oksana Okцитуєторік
    дарувати коханій людині ще приємніше, ніж отримувати. Монтень пише, що той, хто приймає подарунок, насправді найбільше обдаровує свого коханого, надаючи йому можливість відчувати радість дарування коханому.
    Oksana Okцитуєторік
    впевненість у собі іде поруч з гординею, чесність — з грубістю, сміливість — із нерозсудливістю
    Oksana Okцитуєторік
    Демосфен був великим оратором не всупереч своєму затинанню; він був великим оратором саме тому, що затинався. Наявність вади спонукала його до вдосконалення уміння, на яке вона впливала. Такий герой стає найсильнішим у тому, що є його слабиною.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз