Костянтин Москалець

Нічні пастухи буття

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • wsmnuuцитуєторік
    І ми перемовляємся з тобою
    Двома-трьома словами — про тепло,
    Про те, що літа наче й не було,
    Так само, як життя
  • wsmnuuцитуєторік
    у липні плакав і казав: живі собаки дуже чемні,
    проте від смерті це не захистить
  • wsmnuuцитуєторік
    снувалися сни невідступно
    коло Келії Чайної Троянди,
    яка виросла в срібному полі сама;
    мабуть, це неістотно, що ми вже забули, кому
    присяглися дожити, і вижити, і пережити
  • wsmnuuцитуєторік
    вони вже все знають, вони знають,
    що з усіх повертань це повернення в літо
    обвуглених спогадів
    є останнім;
  • wsmnuuцитуєторік
    ми повернемось — навчитись літу,
    навчитися сонцю та місяцю,
    навчитися говорити, казати «Сестра»
    до принцеси лілеї,
    навчитись кохати Сосну,
    відчувати періоди,
    більше не зраджуючи серця, ми ще встигнемо
  • wsmnuuцитуєторік
    Якби ж мали вони всі по свічці
    і несли ті свічки перед себе,
    тоді темрява ззаду була би,
    темрява кольору очей твоїх опівночі
  • wsmnuuцитуєторік
    злива легка і заклична, кликати треба лиш тих,
    що нас запросити не зможуть ніколи, смертні
    істоти,
    обирати лиш тих, що не зрадять і в смерті.
  • wsmnuuцитуєторік
    Далі іди, пам'ятаючи пересторогу: не озирайся,
    бо тоді доведеться повертатися знову в сюди,
    бо тоді вже ніколи себе не позбудешся
  • wsmnuuцитуєторік
    Обривають рясні пелюстки і ворожать, чи скоро
    додому,
    і не знають, що Тут їх домівка, що Літо Господнє
    всередині нас, —
    білосніжний десант непокірної шляхти небесної,
    музиканти і містики, воїни,
    неповторні майстри самоспалення.
  • wsmnuuцитуєторік
    Цю тему можна різати ножем,
    Коли безлюдна філармонія тече
    У потойбічні вулиці, у час
    Розлучених коханців та героїв,
    Що, не сягнувши чину, в забуття
    Поволі опадають і лежать там,
    Немов метелики намоклі у квасолі,
    Пригнічені тоталітетом тиші,
    Але живі, бо все ще рання осінь,
    І божевільний — німець та філософ —
    Учив колись, що є повторний час.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз