вони помиляються, вважаючи національні проблеми не вартими їхньої уваги, а коли пасивно чи активно сприяють русифікації, то стають вільними чи невільними співучасниками злочину проти українського народу.
Маріяцитує2 роки тому
Не хочеться більше говорити про українську мову. Печаль. Стидоба. І часто - безнадія. А втім - говорити доводиться. Попри безнадію. І не тільки, звичайно, про мову. Болить багато що.
Маріяцитує2 роки тому
і подумалося: в так званому цивілізованому світі, на який наче ж молимося, навіть громадянства не дадуть без знання мови, а в нас державою керувати можна. І прийматимеш закони про долю мови, якої не знаєш і не хочеш знати, яка тобі кісткою в горлі.