Історія запорізьких козаків. Том 1

Але й у ті тяжкі для вченого часи, коли через пущену кимось із «друзів» чутку, що його буцімто виключили з академіків, Яворницькому перестали виплачувати академічну платню (дійшло до того, що сивоголовий старець мусив продавати книжки з власної бібліотеки, аби вижити), Дмитро Іванович не опустив рук. Він написав фундаментальну «Історію Дніпропетровського», яка на 30 років випередила «Історію міст і сіл УРСР», уклав другий і третій томи «Словника української мови» (перший том до літери «л» видано в Катеринославі 1920 р.), упорядковував багатющі фольклорні матеріали, зібрані ним протягом усього життя. Усе це ще й досі чекає на публікацію.

між Очаковом і Кизикерменом

«Ласкавий читачу, якщо тобі в нинішній моїй праці щось видасться негожим і несправедливим, то, можливо, так воно і є. Ти ж бо, якби тобі вдалося дістати більш досконалих і яких-небудь інших козацьких літописців, відклади свою лінь і гречно заповни в цій справі моє невігластво, відповідно до тих літописців, не знищуючи, однак, і моєї мізерної праці, вільно виправити все даним тобі від бога розумом... Та й важко людині «домацатися» в усьому правди й знання, і якщо попередні описувачі козацьких діянь у своїх працях помиляються, то з ними помиляюсь і я, бо у святому письмі сказано, що кожна людина є олжа