Кохання-це ейфорія почуттів, вихор незабутніх моментів та яскравих емоцій,які збагачують наше життя новими фарбами.Якщо це таке світле почуття,то чому воно породжує розчарування і біль?Чому ми страждаємо і стаємо залежними від когось, як від наркотика,якого так бажає наше серце й тіло?Любити когось до нестями — це хіба не діагноз смертельної хвороби,яка повільно вбиває нас морально?Беззаперечно,кохання повинне породжувати «метелики в животі", можливо частково дурманити наш розум, але лише при взаємних почуттях,коли обоє партнерів кохають один одного, не завдаючи один одному кривди,а не коли один кохає,а інший відрікається від нього, що спричиняє невгамовний біль, ненависть до всього світу і до себе самого.
