Джоан Гарріс

П'ять четвертинок апельсина

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • Dana Rumakцитує4 роки тому
    З героями завжди одна й та сама проблема, — сказав він. — Вони ніколи повністю не виправдовують сподівань, так?
  • Anastasiivnaцитуєторік
    Люди перестали бути людьми:
  • somelsssцитує2 роки тому
    Вона розуміла більше, ніж я собі уявляла.
  • Kattycarrot19цитує2 роки тому
    Як би там не думали собі люди, але в стражданні немає нічого позитивного. Врешті-решт воно вижирає все.
  • Ekaterina Chubцитує3 роки тому
    Через три роки алкоголь знебарвить вишні, просочить їх до кісточок, до крихітних серединок, а сам натомість стане рубіново-червоним, їдким, виразним, з ароматом пізньої осені.
  • sagaydakola2006цитує9 місяців тому
    чому я вирішила розповісти тепер свою історію чужим людям, упевненим, що життя можна вмістити в розворот у недільному газетному додатку, кілька фотографій, текстовий абзац і цитату з Достоєвського. Перегорни сторінку — і все скінчиться
  • Yarynaцитуєторік
    «Немає гіршого дурня за старого дурня»
  • b0463441883цитує2 роки тому
    Опиратись — усе одно що плисти проти течії, це виснажує і не має сенсу.
  • b0463441883цитує2 роки тому
    Правдива стара істина — діти жорстокі. Якщо вони ріжуть, то до самої кістки, не приховуючи своєї мети
  • Наталя Букартикцитує2 роки тому
    Якось так трапилося, що він став незамінним. Він чистив овочі на вечерю. Приносив дрова й патрав рибу. Хоч відвідувачів у «Малиновому млинці» значно поменшало — я більше не відкривала кафе в будні, і навіть у вихідні присутність фургона відлякувала всіх завсідників, крім найвідданіших, — він все одно приглядав за ним, мив посуд і протирав підлогу. І робив це майже завжди мовчки: це було комфортне мовчання тривалих довірливих стосунків, мовчання дружби.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз