З дитинства натренований бачити в темряві тунелів, Чон До — син начальника табору для сиріт — здатен і в житті, що його оточує, роздивитися більше за інших. Темрява для нього — це несвобода, це країна, де голод має смак квітів, де швидка смерть стає проявом найбільшої любові до рідних — заради порятунку від жаху таборів, — де держава замість прав для всіх дарує певні привілеї обраним, називаючи себе найпрогресивнішою демократією у світі. Але й у суцільному мороці є місце коханню і самопожертві, дружбі і честі. Темніше за все — перед світанком…
