Євген Сверстюк

Духові джерела української літератури

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Ця книжка зараз недоступна
26 паперових сторінок
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Цитати

    Александр Легенькийцитує6 місяців тому
    Мудрість -- це той етап, до якого треба дорости тільки у світі духовости. Тільки у світі тих великих християнських цінностей, на яких тримається наша культура. Це поділ загальновідомий -- розсудок, розум і мудрість. Він приходить через філософію Геґеля, Канта. Дуже просто зформулював це на одній сторінці, як азбуку, Гоголь. Я хотів підкреслити, що Сковорода проповідував себе мудрість, його \"Сад божественних пісень\" зріс з цієї мудрости священних книг. І його кожна пісня прояснює, пророщує це зерно в контексті сучасних образів, у контексті часу:

    У людині дух безодні, вище неба, глибше вод, І його не втишать жадні хвилі втіх і насолод. Дуже близький до нього в тій традиції і Шевченко. Ми в школі звикли, що Шевченкові епіграфи -- це щось одне, твори -- це щось інше. Ну, скажімо, -- \"Дух істини, єгоже мір не может пріяти, яко не відіт єго, ніже знаєт єго\". Епіграф до поеми \"Сон\". Це одне з найглибших місць Євангелія. І одне з найглибших мотивувань, чому Шевченко не приймає того освяченого законом світу. Було це питання зовсім не другорядне. Бо існує імперія, існують закони, існує вся державна сила, і треба цю силу приймати як реальність. Але коли ти ту силу заперечуєш, то зовсім не тому, що вона тобі просто не подобається. Ти мусиш виходити з якогось вищого принципу. Ось той принцип, з якого виходив Шевченко: \"Дух істини, якого світ не може прийняти\". Оця глибинна духовість, яка бере джерело у Святому Письмі, є характерною ознакою творчости найбільших постатей в українській літературі
    Александр Легенькийцитує6 місяців тому
    Недарма колись казали приказку: \"В село по розум, у місто по гроші\".
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз