bookmate game
Книжки
Льюїс Керрол

Аліса в Задзеркаллі

«Аліса в Задзеркаллі» — продовження всесвітньо відомої казки англійського письменника Льюїса Керрола про чарівні подорожі та незвичайні зустрічі дівчинки Аліси. Цього разу Аліса вирішує прогулятися крізь поверхню дзеркала та стає учасницею незвичайної шахової гри, спочатку на правах Білого Пішака, а потім — Королеви. Книга є українською адаптацією тексту Льюїса Керрола, що адресована малюкам, але вона буде цікава і для дорослої аудиторії, що шанує майстерність якісного перекладу, витончену мовну гру, веселі шахові загадки та парадокси. Переклад книги здійснив талановитий український письменник Валентин Корнієнко.
103 паперові сторінки
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Враження

  • b9564067272ділиться враженням2 роки тому
    👍Раджу
    🔮Мудра
    💡Пізнавальна
    💞Романтична
    🚀Неможливо відірватися
    😄Весела
    💧Зворушлива

    Дуже гарна книга

  • Alisa Bazyliakділиться враженням3 роки тому
    👍Раджу

    👍🏻

  • b1676061640ділиться враженням2 роки тому
    👍Раджу
    🎯Корисна

    Клас😄

Цитати

  • b8836608060цитує9 місяців тому
    Навіть жарт мусить мати в собі якусь думку…
  • Лера Живагоцитує9 років тому
    Одне було ясно: біле кошеня тут ні до чого, у всьому завинило чорне. Ось уже із чверть години мама-кішка вмивала Сніжинку (яка, зрештою, не дуже й пручалася), тож наробити шкоди вона просто не мала коли.

    А на те, як Діна вмиває своїх діток, варто було подивитися: однією лапою вона притискала бідолашку вухом до підлоги, а другою терла їй писочок, починаючи з носа. Ось і тепер, як уже згадано, вона працювала в поті чола над білим кошеням, а те лежало собі слухняно і навіть помуркувало – мабуть, відчувало, що все те робиться для його ж таки добра.

    З чорним кошеням Діна впоралася раніше, тож поки Аліса, згорнена калачиком у кутку великого фотелю, сонливо мурмотіла щось собі під ніс, воно затіяло несамовиту гру з клубком прядива, сяк-так змотаного Алісою, і мотиляло ним доти, доки не розсотало знов. Тепер, сплутане і все в ковтунах, прядиво розтяглося по килимку перед каміном, а Кицюня ганялася посеред нього за власним хвостом.

    – О маленька вреднюча нечемо! – вигукнула Аліса, підхопила кошеня і легенько поцілувала в писочок – мабуть, на знак того, що воно в неласці.

    – Їй-бо, Діні слід подбати про твої манери! Чуєш, Діно? Це твій обов'язок! – додала вона якнайсуворіше, з докором позираючи на кішку, а тоді забралася назад у фотель, прихопивши з собою кошеня й вовну, і знову заходилася коло прядива.

    Проте діло в Аліси йшло мляво, бо вона без угаву гомоніла: то до кошеняти, то сама до себе. Кошеня чемно

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз