bookmate game
Джордж Сондерс

Лінкольн у бардо

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Ніч на 26 лютого 1862 року, цвинтар Оук-Гілл у Вашингтоні. Один із найславетніших американських президентів, Абрагам Лінкольн, серце якого розривається від болю через утрату 11-річного сина та через кривавий хаос, що охопив цілу країну: громадянська війна саме у розпалі. Багатоголосий хор найрізноманітніших неприкаяних душ, які з власної волі застрягли тут, на цвинтарі, між цим світом та потойбіччям, діляться своїми історіями, а тепер не зводять з президента пильних очей. Цитати з реальних і вигаданих творів реальних і вигаданих сучасників. Все це — «Лінкольн у бардо» Джорджа Сондерса, прониклива і пронизлива оповідь, сповнена співчуттям та насичена глибокими сенсами, написана надзвичайно майстерно і скомпонована неймовірно химерно. «Шедевр», — кажуть літературні критики. І додають: «Перш ніж розгорнути цю книжку, забудьте про все, що ви читали раніше. Так чи інак, вона ні на що не схожа».
Ця книжка зараз недоступна
235 паперових сторінок
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Цитати

  • Олександр Сабовчикцитуєторік
    Його думки знову звернулися до печалі; до того, що світ повниться печаллю; що той чи інший тягар печалі лежить на серці у кожного; що страждають усі; що хоч який шлях обере собі у цьому світі людина, завжди треба пам’ятати, що страждають усі (ніхто не вдоволений життям цілковито; з усіма поводяться несправедливо, всіх нехтують, навмисно не помічають, хибно розуміють), а тому всі повинні робити все можливе, щоб хоч трохи полегшити тягар на плечах у тих, з ким їх зводить на життєвому шляху доля; що печаль, яка гнітить йому душу нині, – не лише його, аж ніяк, адже подібно вже почувалися чи ще почуватимуться десятки інших людей, завжди, в усі часи, і подовжувати чи перебільшувати цю печаль не варто, бо користі тоді з нього не буде нікому жодної, а з огляду на те, що завдяки своєму становищу у світі він спроможний або чинити велике добро, або завдавати великої шкоди, залишатися й надалі у такому пригніченому стані не годиться, якщо тільки можна цьому якось зарадити.
  • Georgy Gnativцитуєторік
    Печаль спізнають, чи вже спізнали, чи скоро спізнáють усі.
  • Georgy Gnativцитуєторік
    Його думки знову звернулися до печалі; до того, що світ повниться печаллю; що той чи інший тягар печалі лежить на серці у кожного; що страждають усі; що хоч який шлях обере собі у цьому світі людина, завжди треба пам’ятати, що страждають усі (ніхто не вдоволений життям цілковито; з усіма поводяться несправедливо, всіх нехтують, навмисно не помічають, хибно розуміють), а тому всі повинні робити все можливе, щоб хоч трохи полегшити тягар на плечах у тих, з ким їх зводить на життєвому шляху доля; що печаль, яка гнітить йому душу нині, — не лише його, аж ніяк, адже подібно вже почувалися чи ще почуватимуться десятки інших людей, завжди, в усі часи, і подовжувати чи перебільшувати цю печаль не варто, бо користі тоді з нього не буде нікому жодної, а з огляду на те, що завдяки своєму становищу у світі він спроможний або чинити велике добро, або завдавати великої шкоди, залишатися й надалі у такому пригніченому
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз