«Військовий льотчик» — це книга про поразку і про людей, які перенесли її в ім'я майбутньої перемоги. У своїй книзі Сент-Екзюпері повертає читача до початкового періоду війни, до травневих днів 1940 року, коли «відступ французьких військ було в повному розпалі». За своєю формою «Військовий льотчик» є репортаж про події одного дня. Він розповідає про політ французького літака-розвідника до міста Аррас, що опинилося в німецькому тилу. Книга нагадує газетні звіти Сент-Екзюпері про події в Іспанії, але написана вона на іншому, більш високому рівні. Сент-Екзюпері писав «Військового льотчика», звертаючись до переможеної Франції, і його завданням було з'ясувати насамперед для себе, а потім уже для всіх, які зазнали поразки основну проблему: що може зробити людина, що потрапила в неволю, де і в чому він повинен шукати опору, звідки черпати надію на порятунок. Тому в репортаж про війну невід'ємною частиною входять спогади про його дитинство, про няню з Тіролю — Паульо, про роки навчання в коледжі.
