Адам Ґрант

Давати і брати. Прихована соціальна динаміка успіху

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Доктор психології Адам Ґрант, професор Уортонської школи бізнесу, дає глибоко вмотивовану й неочікувану відповідь на утопічне питання: «Чи можливо досягти суттєвого успіху, допомагаючи іншим на шляху до нього». Автор розвінчує міфи щодо вродженого таланту і вигорання альтруїстів, пояснює ефект «килимка для ніг», довголіття волонтерів і шарм незграбних геніїв. Спираючись на результати численних досліджень на перетині психології та соціології, Адам Ґрант розкриває внутрішні мотиви, переваги і слабини людей, схильних «давати». Досліджуючи життя та кар’єрний шлях топ-керівників міжнародних корпорацій, успішних підприємців, юристів, венчурних інвесторів, програмістів, спортсменів, викладачів та меценатів, обговорюючи з ними спроби, помилки і дієві стилі взаємодії, автор з’ясовує, що допомагає успішним «давачам» досягати власних цілей і дотримуватися своїх пріоритетів у професійному та приватному житті. «Давати і брати» стала книжкою року за версією iTunes, Amazon, Financial Times та Wall Street Journal і є маст-рідом для лідерів, керівників та підприємців, як стверджують Опра Уїнфрі, журналів Fortune та Inc. і газети Washington Post. Вона містить практичні кейси еволюції альтруїстів бізнесового, корпоративного, кар’єрного та особистісного рівня, розібрані з академічною ретельністю та викладені в легкому, дотепному та щирому тексті беззаперечно успішного альтруїста Адама Ґранта.
Ця книжка зараз недоступна
454 паперові сторінки
Уже прочитали? Що скажете?
👍👎

Цитати

  • Alina Mandrykцитуєторік
    Запитувати порад — це форма несилової комунікації, яка поєднує прояв вразливості, постановку запитань і припущення. Коли ми просимо про пораду, то ставимо запитання, яке викриває невпевненість і робить нас вразливими. Замість упевнено вдавати, що в нас є всі відповіді, ми визнаємо, що інші можуть мати глибші знання. Як наслідок, «отримувачі» й «урівнювачі» зазвичай уникають запитувати поради. З позиції «отримувача» просити про пораду — означає, що ви не маєте всіх відповідей. «Отримувачі» побоюються, що, звертаючись за порадою, видаватимуться слабкими, залежними або некомпетентними. Вони помиляються: дослідження показують, що працівників, які регулярно звертаються за порадами та допомогою до більш поінформованих колег, керівники насправді цінують вище за тих, хто не робить цього ніколи.
  • Alina Mandrykцитуєторік
    • Вагання: «так…», «гмм...», «ну…», «знаєте…».

    • Ухиляння: «типу», «певною мірою», «ніби», «ймовірно», «гадаю».

    • Застереження: «це може бути невдала ідея, але…».

    • Уточнюючі питання: «Це цікаво, чи не так?» або «Непогана ідея, правда?».

    • Підсилюючі слова: «дійсно», «дуже», «доволі».

    Ці слова-маркери надсилають слухачам чіткий сигнал: спікеру бракує впевненості й авторитету. Брак упевненості — це кепсько, чи не так?
  • Alina Mandrykцитуєторік
    Здатність бачити світ чужими очима розвивається в людей дуже рано. В одному з експериментів психологині з університету в Берклі Бетті Репачолі та Елісон Гопнік вивчали поведінку дітей у віці чотирнадцяти та вісімнадцяти місяців. Перед малюками ставили дві тарілки з їжею:
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз