Анастасія Нікуліна

Сіль для моря, або Білий Кит

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • Maros1204цитує2 роки тому
    Останній хід. Останній день. Він вдихнув свіже повітря. Чудовий день, щоб померти
  • Maros1204цитує2 роки тому
    — Людині важливо знати, що вона не самотня. Самотність — це найбільший страх кожної живої істоти.
  • Maros1204цитує2 роки тому
    Мені здається, що ти дуже сильна.

    — Сила дається не відразу. Не просто так. За все треба платити. Плата за силу — завжди складне випробування.

    — Якщо я впораюся, стану сильнішою?

    — Звичайно, станеш. Але я не думаю, що ти зараз слабка.
  • Maros1204цитує2 роки тому
    — Для цього в тебе є все життя — щоб самій створити найкращі спогади, які затьмарять усе погане з минулого. Минуле не можна стерти, але біль можна трохи притлумити,
  • Maros1204цитує2 роки тому
    — Я десь читала, що спогади — це ми самі. І без них просто були б ніким.
  • Maros1204цитує2 роки тому
    Я була старша за тебе, коли по-справжньому закохалася. Він був набагато молодший, але це нас не зупинило. Зате всі інші були проти, його батьки, мої батьки, наші друзі, весь світ… Моя любов скінчилася, так і не встигнувши по-справжньому розпочатися. І це було дуже болісно.
  • Maros1204цитує2 роки тому
    Від справжнього кохання в тебе може перехопити дух від одного погляду. Це дуже сильні емоції. Гадаю, сильніші за все інше.
  • Maros1204цитує2 роки тому
    Кохання — це прекрасно. — Жінка трохи стиснула підлокітники. — Особливо взаємне.
  • Maros1204цитує2 роки тому
    «Ще трішечки» — часом цього достатньо, щоб зробити когось щасливим.
  • Maros1204цитує2 роки тому
    Як дивно. То однаково, який у тебе вигляд, — над тобою все одно можуть знущатися
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз