Маленький принц

А як ти приходитимеш коли попало, то я ніколи не знатиму, на яку годину готувати своє серце..

Коли ти даєш себе приручити,
потім доводиться й плакати.

Люди вічно невдоволені там, де живуть,

У пустелі все-таки
самотньо...
— Серед людей також самотньо,

— То суди сам себе,— відказав король.— Це найважче. Себе судити набагато важче, ніж інших. Якщо ти зумієш правильно судити самого себе, то ти справді мудрий.

Від кожного треба вимагати лишень те, що він може зробити.

— Та не барися, це мене дратує. Намислив іти, то йди.

Бо не хотіла, аби маленький принц бачив, як вона плаче. То була дуже гонориста квітка...

— Я була нерозумна,— озвалася нарешті квітка.— Даруй мені. I спробуй бути щасливим.

Він гадав, що ніколи більше не вернеться. Але того ранку звична праця здавалася йому такою любою.

Два вулкани в нього діяли. На них було дуже зручно розігрівати сніданок.