Любко Дереш

Спустошення

Реставрація імперії і проект надлюдини, воля й обумовленість, герої креативного класу і нова Орда, що жене своїх коней із розверзлих надр свідомості. Спустошення шириться світом… Спекотний серпневий день. Троє чоловіків опиняються на одній лінії подій. Кожен здійснює відчайдушну спробу змінити власний сценарій, сценарій людей навколо, сценарій історії. Відомий журналіст Федір Могила влаштовується помічником серйозного інвестора, який бажає вкрай швидко сформувати ринок психотехнологій. Вони вступають в альянс із колишнім працівником радянських закритих лабораторій, професором Гуровим, щоб здійснити інноваційний прорив. Однак кожен із учасників цього союзу, як виявляється, має приховані мотиви. Що це? Сценарії, запущені з аномальної Зони? Постінформаційний апокаліпсис? Чи жадоба сенсу, щоби вистояти у боротьбі зі Звіром, якого Гайдеґґер називав Ніщо? Новий роман Любка Дереша «Спустошення» — про межу, з-за якої не повертаються.
458 паперових сторінок

Враження

    mividoeділиться враженням3 роки тому
    👍Раджу
    🔮Мудра
    💡Пізнавальна
    🎯Корисна
    💞Романтична
    🚀Неможливо відірватися

    Улюблений, рідний Любко... Відчула знову щем і трепет, як від підліткового "Поклоніння ящірці" у 16 років. Дякую! Чекатиу наступну книгу з нетерпінням!

    b7455458422ділиться враженням3 місяці тому
    👍Раджу
    🚀Неможливо відірватися

    Yaroslava Bojvalenkoділиться враженням6 місяців тому
    👍Раджу
    🙈Нічого не зрозумів
    🔮Мудра
    💡Пізнавальна
    🎯Корисна
    💞Романтична
    🌴У відпустку
    🚀Неможливо відірватися
    🐼Добра

Цитати

    b2885462300цитуєучора
    Просто іноді, знаєш, таке відчуття виникає, що ти геть сам залишився. І поруч немає нікого. Бракує порозуміння.
    Валентина Бартошевськацитує5 місяців тому
    Будь ласка, озирнися. Ти так часто поспішаєш, що не завжди встигаєш помітити, яка пора року навколо, який час доби. Це добре, я радію, що ти такий зайнятий — певно, це ознака того, що ти на правильній дорозі, та все одно — зупинися на хвилину. Перепочинь. Роззирнися. Попереду, правду кажучи, не так уже й багато цих днів народжень лишилося. Можливо, що сьогодні ти минаєш свою половину, свій екватор. Можливо, варто більше сфокусуватися саме на цьому відчутті. Я не хочу бути для тебе дидактом — ти вже достатньо дорослий. Я лише хочу, щоб сьогодні ти присвятив трохи уваги мені.

    Що ти бачиш? Яка нині пора? Запам’ятай її. Можливо, через десять, двадцять років ти згадуватимеш ці моменти, й вони додаватимуть тобі сили, віри в те, що ти маєш кудись прийти.
    Yaroslava Bojvalenkoцитує7 місяців тому
    Утім, і справді, не перечитувати ж листи, написані самому собі.

На полицях

fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз