Води слонам

Дуже захоплююча і я б сказала поглинаюча історія. Раптова трагедія повністю вибиває головного героя з колії звичайного життя студента -ветеринара і кидає у вир карколомних подій життя мандрівного цирку. Те, що дія відбувається в США в 1931, після Великої депресії додає особливості, бо деякою мірою соціальна турбулентність початку 20 століття нагадує теперішню. І попри режим постійної боротьби і виживання, Джейкоб зумів постати і залишитися людиною, яка керується принципами, честю, співчуттям, почуттям обов'язку до тих, хто щирий.
Підходить для читання у відпустці, цікавий і яскравий для уяви сюжет.

Книга прекрасна! Персонажі, шатро цирку, слоник, сюжет все сплелося в гармонійну і цікаву історію.
Юнак, який застрибнув у цирковий потяг, втікаючи від колишньоого життя, знайде себе там, серед тварин на арені мандрівного цирку часів Великої депресії. Він шукав простої роботи, яка б дозволила забутися, а знайшов пристрасть і покликання. Трепетна історія кохання, романтика подорожі, розумний слоник і циркачі.
Я не люблю цирк, але те, що я прочитала тут, так надихнуло. Цирк, як велика сім‘я, а тварини - це не просто інструмент заробітку, це життя, обов’язок, любов. Опис слоника і всі епізоди з ним закохали в книгу.
До речі, фільм, навіть попри деякі відмінності сюжету, чарівний! Актори дуже класно передали персонажів книги, але найцінніше в фільмі для мене візуалізація самого цирку, костюмів, шатра, арени, потяга...
Мені дуже сподобалось!
А ще дуже розчулило те, хто і як розповідає історію. Це було трепетно! Ну і кінцівка, також підкупила, бо хотілось саме такої щирості і доброти.

«Вік - страшний крадій. Тільки-но приводиш життя до ладу, він вибиває землю з-під ніг і затягує назад. Робить боляче, затуманює голову...
Бути тим, хто вижив, - лайняно.»