Цитати з книжки «Захар Беркут», Iван Франко

Елизавета Яковленко
Елизавета Яковленко цитує4 дні тому
Життя в неволі нічого не варте,
Елизавета Яковленко
Елизавета Яковленко цитує4 дні тому
відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!
Елизавета Яковленко
Елизавета Яковленко цитує4 дні тому
Раз умирати кождому, але славно вмирати — се не кождому лучається.
Елизавета Яковленко
Елизавета Яковленко цитує4 дні тому
Калка-ріка по болоті тече і в Дон упадає»
Елизавета Яковленко
Елизавета Яковленко цитує4 дні тому
Тухольщина раз у раз підносилася не лише добрим побутом, але й свобідним громадським ладом.
Светлана Гречук
Светлана Гречукцитує3 місяці тому
Життя лиш доти має вартість,— говорив він частенько,— доки чоловік може помагати іншим.
Светлана Гречук
Светлана Гречукцитує3 місяці тому
Боярине, боярине,— сказав він сумним, теплим голосом,— занадто ти високо піднявся на крилах гордости,— але уважай! Доля звичайно тих найвище підносить, кого думає найнижче зіпхнути.
Tamerlan Kerimov
Tamerlan Kerimovцитує3 місяці тому
Багато змінилося від того часу. Аж надто докладно збулося віщування старого громадянина. Великі злигодні градовою хмарою перейшли понад руською землею.
Tamerlan Kerimov
Tamerlan Kerimovцитує3 місяці тому
Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю.
Tamerlan Kerimov
Tamerlan Kerimovцитує3 місяці тому
ридав Максим, припадаючи коло нього. Старий Захар, спокійний, усміхаючись, лежав на мураві, з лицем проясненим, зверненим до полуденного сонця. Він легко відняв руку свойого сина від своєї груді і сказав:

— Ні, синку, не ридай за мною, я щасливий! А глянь лише тут обіч. Тут е хтось, що потребує твоєї помочі.
Tamerlan Kerimov
Tamerlan Kerimovцитує3 місяці тому
Але в тій хвилі блиснув меч Тугара Вовка понад Максимовою головою, грізна, вбійча рука Бурунди враз із топором, відтята одним замахом від рамені, впала, оббризкана кров'ю, мов сухе поліно, в воду.
Tamerlan Kerimov
Tamerlan Kerimovцитує3 місяці тому
Се була давня тухольська контина, де діди теперішнього покоління засилали свої молитви найвищому творцеві життя, Дажбогові-Сонцю, котрого образ означала на стелі викута золотовінчана півкуля. Хоча християнські монахи давненько вже охрестили тухольський нарід, то все-таки він довгі ще часи, молячись у корчинській церкві християнському богу, не покидав і своїх прадідівських богів, і дорога до "Ясної поляни" ніколи не заростала, вічний огонь серед поляни ніколи не вгасав — відти й назва її "Ясна поляна",— а й перед невеличкими боковими вівтарями Лади й Діда частенько курився пахучий яловець і тріпоталися різані їм у жертву голуби — дар тухольських дівчат і парубків.
Tamerlan Kerimov
Tamerlan Kerimovцитує3 місяці тому
— Нам прийшли в поміч загіряни і верховинці.
Tamerlan Kerimov
Tamerlan Kerimovцитує3 місяці тому
Але не в тім усім покладав Захар Беркут головну вагу свого старечого життя. "Життя лиш доти має вартість,— говорив він частенько,— доки чоловік може помагати іншим. Коли він став для інших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада, тоді він уже й жити не варт. Хорони мене боже, щоб я коли-небудь мав статися тягарем для інших і їсти ласкавий, хоч і як заслужений хліб!" Ті слова — то була провідна, золота нитка в життю Захара Беркута. Все, що він робив, що говорив, що думав, те робив, говорив і думав він з поглядом на добро і хосен інших, а поперед усього громади.
Tamerlan Kerimov
Tamerlan Kerimovцитує3 місяці тому
але власти батько мій не має ніякої і не жадає її.
Tamerlan Kerimov
Tamerlan Kerimovцитує3 місяці тому
Було се 1241 року. Весна стояла в тухольських горах.
bookmate icon
Тисячі книжок – одна передплата
Ви купуєте не книжку, а доступ до найбільшої бібліотеки російською мовою.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз