Отаман

Життя — як млин. Вічний невпинний рух, що перемеле будь-кого. І треба бути каменем, щоб чинити йому опір. Змалку дід Гурій казав Сашкові, що на нього чекає звитяга. Він стане найвправнішим козаком. Та час змолов роки на пил. «Білий» офіцер Олександр спізнав усе: смерть найрідніших, контузію у битві та пошрамовану душу від розлуки з коханою, жорстокі допити й арешт. Тут, у тюрмі, він чекав на свій фатальний вирок. Якби не з'ява старого знайомого, арештанта Ґете. Він сповіщає, що кохану Сашка розстріляли, і пропонує тікати. Та вовки починають скидати овечі шкури, а план старого друга обертається на пекло. Тепер вижити зможе лише один.