'єр Буль

Майстер корабля

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
Алёна Лозовенкоцитує3 дні тому
Дружочок, ніколи не люби перший нікого. Коли тебе покохають — тоді, будь ласка, закохуйся, одружуйся. Але ніколи не бажай нікого так, щоб прокидатися тільки з цією думкою й засинати з нею
Алёна Лозовенкоцитує3 дні тому
Я пишу якусь нісенітницю. Але в мене так багато тепер думок, що я не можу оформити їх. Треба вже, мабуть, покинути писати
Алёна Лозовенкоцитує3 дні тому
зарипів я солодким голосом, а в самого на язиці лежали всі лайки, які я маю за честь знати
Алёна Лозовенкоцитує3 дні тому
Хочеш піти скоріше на люди, де багато народу, але почуваєш себе ще більш самотньо
Алёна Лозовенкоцитує3 дні тому
"Не треба плакати, псувати ясні очі — все минає", — сказав прохожий. І я заплакала ще дужче.
Алёна Лозовенкоцитує3 дні тому
доки я примусив їх горіти. Ти не сердься, що я взяв для розпалу книжку з столу. Вона стара була й пошарпана. На тоненькому папері. Малюнки якихось кораблів, солом'яних парусів, пузатих китайців і значки пожовклою фарбою, як машинним маслом. Тату, ти не сердься. Вона прекрасно горіла
Алёна Лозовенкоцитує3 дні тому
Жорстокий розум вигадав таку гру. Битися на самоті
Алёна Лозовенкоцитує3 дні тому
Вона кинулася мені на шию і жагуче поцілувала в губи, притулившися всім тілом. Потім вона поцілувала Сева
Алёна Лозовенкоцитує3 дні тому
Море — це великий степ, на якому росте синя й чорна трава. Біля моря добре думається, і звичайні слова набирають таємного й великого змісту.
Алёна Лозовенкоцитує5 днів тому
Для неї я був сміливий і впертий, заради неї я хотів бути в першій лаві бійців — бійців за її розквітання. Для неї я полюбив море, поставив на гербі якір, залізний важкий якір, що його приймають усі моря світу, і колишеться над ним могутній корабель. Культура нації — звуть її
Алёна Лозовенкоцитує5 днів тому
Я ніколи не любив ходити по дорогах. Тому я й люблю море, що на ньому кожна дорога нова і кожне місце — дорога
Алёна Лозовенкоцитує5 днів тому
Перед морем завжди себе почуваєш ніби винуватим за те, що мало живеш. За те, що малий такий. За гнів і хвилювання.
Алёна Лозовенкоцитує5 днів тому
Коли я робив сценарій, мені здавалося, що його можна з початку й до кінця записати в біблію або вирубати зубилом на мармурі. Коли я скінчив писати, він мені видався трохи нудним. А через тиждень я вже ненавидів його, як мою майбутню смерть. (Нині я не так думаю!) Я виносив його в собі, як кобила — лоша. Спочатку вона певна, що її син буде шляхетним скакуном і весь вік ходитиме в шовковій попоні. Коли лоша родитиметься — їй буде просто не до думок. А потім вона його забуде.
Алёна Лозовенкоцитує5 днів тому
Тату, — гукає він мені, — я бачу хвилі, що посивіли, як твоє волосся! Тату
Дарья Чикинеевацитує12 днів тому
Мої спогади я присвячую молодим, сміливим і чуйним, їм віддаю я на суд юнацькі помилки й перемоги, щоб збудити їхні думки, щоб спонукати їх на шукання яскравіших просторів і горизонтів.
Дарья Чикинеевацитує12 днів тому
юнаки з подругами, з якими вже сказано всі слова.
Дарья Чикинеевацитує12 днів тому
Опинившися біля моря, починаєш відчувати нудьгу. Хочеться лаятись і ходити без шапки.
Дарья Чикинеевацитує12 днів тому
громадськість я малював Фемідою з терезами в руках.
Катя Марченкоцитує25 днів тому
її любимо обоє однаково. Вона — втомилася любити. Хай же це не пошкодить їй народжуватися на світ.
Катя Марченкоцитуєминулого місяця
Холодна кров тече в риби, а чоловікові треба тепла.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз