Собор Паризької Богоматері

І. СОБОР БОГОМАТЕРІ

Безперечно, ще й тепер собор Паризької богоматері — велична й чудова будівля. Та хоч яким чудовим лишився Собор старіючи, не можна не вболівати й не обурюватися, дивлячись на ті численні пошкодження й руйнування, яких завдали і час, і люди цій поважній пам'ятці старовини, не шануючи ні Карла Великого, який заклав перший її камінь, ні Філіппа-Августа, який поклав останній.

все це йшло від Квазімодо. В Єгипті його зробили б божеством цього храму; у середні віки його вважали б демоном; а насправді він був душею Собору.

найбільше він любив великий дзвін, названий "Марією". Квазімодо надавав "Марії" перевагу перед усіма іншими з цієї галасливої сім'ї, що метушилася навколо нього у дні свят. "Марія" мешкала у південній башті разом?з своєю сестрою "Жакліною", яка була не такою великою і займала поруч трохи меншу