Дал Дитяча

Чарлі і шоколадна фабрика

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
matsiukalonaцитує4 роки тому
Уже на другий день знайшли перший Золотий кви
matsiukalonaцитує4 роки тому
вали,
і раптом йолоп цей поганий
став нам солодкий і жаданий!
Бо хто ж, у кого все в порядку,
не любить ягідну помадку!..
matsiukalonaцитує4 роки тому
зубці скрегочуть і щипають,
ножі — січуть, а ми туди
вкидаєм ягоди й меди,
ще й дрібку спецій, після чого
кип’ятимо хлопчину того
з хвилинку, доки вся гидота
назавжди щезне з його рота.
І ось — готово! Час настав!
Але й чудовий хлопчик став!
Недавно всі ним гордували,
кляли, цурались і плю
matsiukalonaцитує4 роки тому
нить дзвін,
і вже невдовзі має він
у тім цеху, де зник, до речі,
побачити кумедні речі.
Лиш не журіться, дітки, знов,
Авґустус Ґлуп — живий-здоров,
хоч, звісно, змиримося з тим,
що певні зміни будуть з ним,
бо прогресує організм,
як попаде в той механізм...
Поволі шестерні кружляють,
matsiukalonaцитує4 роки тому
або й цілком переробляєм.
Це ж міг би бути з нього м’ячик,
чи іграшковий кінь, чи квачик,
або, скажімо, лялька гарна.
Та з цим хлопчиськом — справа марна,
бо він — мерзенний, а тому
знайшли ми кращий шлях йому.
«Пора! — гукнули ми в юрбу, —
щоб вилетів він у трубу!
Б’ють барабани. Дзво
matsiukalonaцитує4 роки тому
товстопуп!
І день, і ніч свинюка ця
жере і хлебче без кінця.
Як довго буде це тривати?
Вже годі! Треба припиняти,
бо це вгодоване нещастя
не принесе нікому щастя.
Авґустус Ґлуп вилітає в трубу
Тому, у випадках подібних,
малих паскудників негідних
ми часом трішки підправляєм,
matsiukalonaцитує4 роки тому
серіал такий кайфовий! Просто клас! Я дивлюся його щодня. Я всі серіали дивлюся щодня, навіть лажові — ті, де не стріляють. Але бандитські — найкращі. Вони такі класні, ці бандюги! Особливо, коли нашпиговують один одного свинцем або штрикають старими кинджалами, або лупляться кастетами! Я все віддав би, щоб теж так могти! Ото життя, кажу вам! Клас!»
— Годі вже! — втрутилась бабуся Джозефіна. — Не можу цього слухати!
— Я теж, — погодила
matsiukalonaцитує4 роки тому
Дев’ятирічний хлопець сидів перед величезним телевізором, не зводячи очей з екрана, й дивився фільм, у якому одна зграя бандитів розстрілювала з автоматів іншу.
Майк Тіві і сам був обвішаний вісімнадцятьма різноманітними іграшковими пістолетами й автоматами. Раз у раз він підстрибував і — тра-та-та! — давав довгі черги з котроїсь стрілячки.
— Тихо! — кричав він, коли хтось намагався його про щось запитати. — Я ж вам казав не заважати! Цей
matsiukalonaцитує4 роки тому
Умпа-лумпи! — вигукнули всі одночасно. — Умпа-лумпи!
— Імпортовані прямо з Лумпаландії, — гордо пояснив містер Вонка.
— Нема такої країни, — заперечила пані Солт.
— Вибачте, шановна пані, але...
matsiukalonaцитує4 роки тому
— Авґустус Ґлуп! — співали умпа-лумпи. —
Авґустус Ґлуп! Авґустус Ґлуп!
Скупий тюфтелька-тов
matsiukalonaцитує4 роки тому
снилося, що з тобою таке станеться! Зачекай і побачиш сам! А тепер вислухай мої вказівки: для відвідин я вибрав перший день лютого. Саме цього дня, а не жодного іншого, ти маєш підійти до фабричної брами рівно о десятій ранку. Не запізнися! І ще ти маєш право взяти з собою одного чи двох родичів, які пильнували б, щоб ти не наробив якої шкоди. І останнє — не забудь цей квиток, інакше тебе не впустять.
Підпис: Віллі Вонка».
matsiukalonaцитує4 роки тому
на фабрику й показати цей Золотий квиток — і я з радістю дам тобі всього, що ти забажаєш. Таким чином, ти будеш забезпечений усілякими ласощами на все життя. Та це аж ніяк не найцікавіше з того, що станеться в день твого візиту. Я готую й інші, ще дивовижніші й фантастичніші несподіванки для тебе та для всіх власників Золотих квитків — загадкові й прекрасні сюрпризи, що вразять, захоплять, здивують, ошелешать і спантеличать тебе понад усі сподівання. Тобі й не
matsiukalonaцитує4 роки тому
«Містер Віллі Вонка вітає тебе, щасливого власника Золотого квитка! З приємністю тисну тобі руку! На тебе чекають надзвичайні події! Попереду в тебе багато чудових несподіванок! А поки що запрошую тебе відвідати
matsiukalonaцитує4 роки тому
Дім родини Тіві, — почав читати пан Бакет, — коли туди прибув наш кореспондент, теж був заповнений схвильованими гостями, однак щасливого переможця, тобто Майка Тіві, уся ця ситуація, здається, страшенно дратувала. — Ви що — подуріли? Не бачите, що я дивлюся телевізор? — сердито крикнув він. — Не заважайте!
matsiukalonaцитує4 роки тому
мою фабрику й цілісінький день побути моїм гостем — тебе і всіх інших, кому пощастило знайти Золоті квитки. Я, Віллі Вонка, сам водитиму тебе по фабриці, покажу все, що там можна побачити, а потім, коли настане пора повертатися, за тобою їхатиме до самого дому ціла колона величезних вантажівок. Ці вантажівки, я обіцяю, будуть заповнені чудовими солодощами, яких тобі й твоїм рідним вистачить на багато років. Якщо ж колись припаси закінчаться, то досить звернутися
matsiukalonaцитує4 роки тому
Четвертий Золотий квиток, — прочитав він, — знайшов хлопець Майк Тіві».
matsiukalonaцитує4 роки тому
Віолета Бореґард. Величезне хвилювання панувало в домі Бореґардів, коли наш репортер прибув туди, щоб узяти інтерв’ю в щасливої панночки — клацали фотоапарати, виблискували спалахи, а люди штовхалися й пхалися, намагаючись підійти хоч трохи ближче до знаменитості. А знаменитість стояла на кріслі у вітальні, шалено махаючи рукою з Золотим квитком, наче зупиняла таксі. Щось усім говорила дуже швидко й дуже голосно, та нелегко було зрозуміти її слова, бо водночас вона так
matsiukalonaцитує4 роки тому
«Третій квиток, — прочитав пан Бакет, піднісши газету до самих очей, бо бачив поганенько, а на окуляри не мав грошей, — третій квиток знайшла панна Віо
matsiukalonaцитує4 роки тому
ву усміхнена, а вся наша родина знову щаслива».
matsiukalonaцитує4 роки тому
кричала на мене: «Де мій Золотий квиток! Я хочу Золотий квиток!» Вона годинами лежала на підлозі, хвицяла ногами й страшенно лементувала. Я не міг дивитись, як страждає моя дівчинка, тому поклявся не припиняти пошуків, доки не здобуду те, що вона забажала. І раптом... на четвертий день увечері одна моя робітниця закричала: «Я знайшла! Золотий квиток!» А я звелів: «Давай сюди, швидко!» Вона віддала, а я побіг додому й віддав його моїй любій Веруці, і ось вона зн
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз