bookmate game
Umberto Eсo

Il pendolo di Foucault

Повідомити про появу
Щоб читати цю книжку, завантажте файл EPUB або FB2 на Букмейт. Як завантажити книжку?
  • Yulia Yurchakцитує9 місяців тому
    Шиїзм розгалужується на дві гілки — одна дістає назву дванадцятників, які перебувають в очікуванні зниклого прийдешнього Імама, друга — це секта ісмаїлітів, яка розвивається в царстві Фатімідів у Каїрі, і, врешті, після багатьох перипетій, утверджується в Персії як реформований ісмаїлізм, завдяки незвичайному, містичному і жорстокому персонажеві, Хасанові Саббахові. Той Хасан закладає свою столицю, свій власний неприступний осідок на південний захід від Каспію, у фортеці Аламут, званій Хижим Гніздом.

    Тут Хасан оточує себе своїми аколітами, fida'iyyun або ж fedain, вірними йому аж до смерті, і використовує їх для здійснення своїх політичних убивств, як знаряддя джіхад гафі, таємної священної війни. Ці федаїни, чи як він там їх називав, згодом зажили зловісної слави під іменем асасинів — нині воно звучить не дуже гарно, але тоді звучало для них як музика, воно символізувало плем'я мусульманських ченців-воїнів, дуже схожих на тамплієрів, готових померти за віру. Духовне лицарство.
  • Yulia Yurchakцитує9 місяців тому
    оголена жінка — це жінка озброєна.
  • Yulia Yurchakцитує9 місяців тому
    Гадаю, є межа, за якою нема вже різниці між звичкою вдавати, що віриш, і звичкою вірити
  • Yulia Yurchakцитує9 місяців тому
    Але ріки...

    — Рікам поклоняються не тому, що вони горизонтальні, а тому, що в них є вода, ти ж не хочеш, щоб я пояснювала тобі про зв'язок між водою та тілом... Що ж, так ми вже влаштовані, усі ми маємо таке тіло, тож-бо творимо такі самі символи на відстані мільйонів кілометрів, і вони не можуть не бути схожими між собою, тому ти розумієш, що люди, які мають глузд у голові, коли бачать тигель алхіміка, думають про утробу матері, що народжує дитину, і лише твої дияволісти, бачачи Богоматір, яка ось-ось розродиться, думають, що це натяк на тигель алхіміка. І так вони прожили тисячі років, шукаючи послання, а воно вже тут, досить подивитись у дзеркало
  • Yulia Yurchakцитує9 місяців тому
    Розглядаючи тіло, можна виснувати з нього всі числа, які хочеш, подумай тільки про дірки.

    — Про дірки?

    — Авжеж, скільки дірок має твоє тіло?

    — Хм, — взявся рахувати я. — Очі, ніздрі, вуха, рот, гузно, всього вісім.

    — Бачиш? Ще одна причина того, що вісім — це гарне число. А в мене їх дев'ять! І саме дев'ятою тебе привели на світ, ось чому дев'ять божественніше число, ніж вісім! Хочеш, щоб я тобі пояснила інші поширені символи? Хочеш аналіз у твоїх мегалітів, про які так багато говорять твої автори? Удень ми на ногах, вночі лежимо — твоя штучка теж, ні, не кажи мені, що вона робить уночі, річ у тім, що вона працює, випроставшись, а відпочиває, лежачи. Отже, вертикальна постава — це життя, і вона перебуває у зв'язку з сонцем, і тому обеліски підносяться догори, наче дерева, тоді як горизонтальна постава і ніч — це сон, отже, смерть, і тому всі поклоняються мегалітам, пірамідам, колонам, і ніхто не поклоняється балконам та балюстрадам. Чи чув ти коли про архаїчний культ священних поручнів? Бачиш? Ніхто цього не робить ще й тому, що тіло тобі цього не дозволяє: якщо ти поклоняєшся вертикальному каменю, хоч би вас було й багато, ви всі його бачите, якщо ж поклонятися горизонтальному предметові, його бачать лише ті, хто стоїть у першій лаві, а інші штовхаються, репетуючи — я теж хочу, я теж хочу, — а це не надто гарне видовище для магічної церемонії...
  • Yulia Yurchakцитує9 місяців тому
    А тепер перейдімо до магічних чисел, які так подобаються твоїм авторам. Один — це ти, адже ти — не два, одна — ота твоя штучка, одна й оця моя штучка, один маємо ніс і одне серце, отже, бачиш, скільки важливих речей є в одиничній кількості. А очі, вуха, ніздрі, мої груди, твої яєчка, ноги, руки, сідниці — по двоє. Три — це наймагічніше число, бо наше тіло його не знає, у нас нема нічого, чого було б по три, отже, це число — надзвичайно таємниче і ми приписуємо його Богові, хоч би де ми жили. Але якщо добре подумати — у мене одна штучка, і в тебе одна штучка — помовч, жарти набік — і якщо ми з'єднаємо ці дві штучки разом, виходить ще одна штучка, і нас стає троє. То хіба потрібно університетського професора, аби виявити, що всі народи мають потрійні божества, трійці й інші подібні речі? Таж релігії вигадували зовсім не за допомогою комп'ютера, все це робили звичайні люди, які кохалися, аж гай шумів, і всі тринітарні структури — зовсім не таємниця, це розповідь про те, що робиш ти і що робили вони. Але дві руки і дві ноги — це вже чотири, і тому чотири теж гарна цифра, особливо якщо подумати, що тварини мають по чотири лапи, а малі діти лазять на чотирьох, про що добре знав Сфінкс. Про п'ять годі й казати, це пальці на руці, а дві руки разом дають ще одне священне число — десять, і навіть заповідей повинно бути обов'язково десять, бо якби їх було дванадцять, то коли священик перераховує — один, два, три, загинаючи пальці, то, підійшовши до двох останніх, мусив би позичати пальців у паламаря. Тепер візьми тіло і полічи все те, що виступає з тулуба, — руки, ноги, голова, прутень, буде шість, а в жінки — сім, тому мені здається, що серед твоїх авторів число шість ніколи не сприймалося серйозно, хіба що двічі по три, адже воно є лише у чоловіків, котрі натомість не мають числа сім, і коли керують вони, то їм хочеться бачити у ньому священне число, забуваючи, що мої груди теж виступають, але менше з тим. Вісім — овва, у нас нема жодної вісімки... ні, зажди, якщо кожну руку й ногу рахувати не як один, а як два, через коліно і лікоть, то у нас буде вісім великих, довгих кісток, які теліпаються назовні, і якщо до цих восьми додати хребет, матимеш дев'ять, а з головою буде десять.
  • Yulia Yurchakцитує9 місяців тому
    Сонце чудове, бо воно корисне для тіла і має достатньо глузду, щоб з'являтися щодня, отже, чудовим є те, що повертається, а не те, що минає і пропадає без сліду. Найзручніший спосіб повернутися туди, де ти вже проходив, не йдучи двічі тією самою дорогою, — це йти по колу. А що єдина тварина, яка згортається в коло, — змія, то саме тому є стільки культів і міфів, пов'язаних зі змією, бо ж важко зобразити повернення сонця, згортаючи калачиком гіпопотама. Крім того, якщо ти маєш провести церемонію викликання сонця, тобі треба рухатися колом, адже, рухаючись по прямій, ти віддалятимешся від дому і церемонія буде дуже короткою, з іншого боку коло — це найзручніша для обрядів структура, це відомо також пожирачам вогню, що виступають на майданах, адже у колі всі бачать однаково того, хто стоїть у центрі, а якби ціле плем'я вишикувалося вздовж прямої лінії, як взвод солдатів, то ті, хто стояв би далі, нічого б не бачили, ось чому коло і круговий рух та циклічне повернення становлять основу всякого культу та всякого обряду.
  • Yulia Yurchakцитує9 місяців тому
    Піме, архетипів нема, є тіло. Всередині живота гарно, адже там росте дитина, туди встромляється твій пташок, веселий і стрімкий, і тече добра, смачна їжа, — ось чому печера, яр, тунелі, підземелля гарні й важливі, навіть лабіринт, адже він влаштований, як наші добрі й святі тельбухи, і коли хтось відкриває щось важливе, то воно виходить саме звідти, бо звідти з'явився й ти у час твого народження, бо плодючість завжди міститься в якійсь дірі, де щось спершу гниє, а тоді — ось на тобі, маленький китаєць, фінік, баобаб. Але зверху краще, ніж внизу, бо якщо ти стоятимеш головою вниз, кров припливатиме тобі до голови. бо ноги смердять, а волосся не дуже, бо краще залізти на дерево й збирати фрукти, ніж опинитися під землею і годувати хробаків, бо рідко ти зазнаєш болю, зачепивши щось зверху (хіба що на горищі), а звичайно ти робиш собі боляче, падаючи додолу, ось чому висота — ангельська, а низ — диявольський. Але оскільки справедливе й те, що я сказала раніше про свій животик, то істинні обидва твердження: внизу і всередині чудово в одному розумінні, а нагорі й назовні — в іншому, і дух Меркурія та вселенська суперечність не мають до цього жодної причетності. Вогонь тримає тепло, а холод викликає у тебе запалення легенів, особливо якщо ти мудрець, який жив чотири тисячі років тому, отже, вогонь має таємничі властивості, до того ж він варить тобі курку. Але холод не дає цій самій курці псуватися, а вогонь, якщо до нього доторкнутися, викличе у тебе отакенний пухир, отже, якщо ти розмірковуєш про щось, що зберігається тисячоліттями, як, приміром, мудрість, ти повинен робити це на горі, у вишині (а ми бачили, що це прекрасно), до того ж у печері (яка так само чудова) і в вічному холоді тибетських гір (що найкраще зі всього). А якщо хочеш знати, чому вся мудрість приходить зі сходу, а не зі швейцарських Альп, то ось тобі відповідь: коли тіло твоїх предків зранку прокидалося, було ще темно, і воно дивилося на схід, сподіваючись, що з'явиться сонце і не буде дощу.
  • Yulia Yurchakцитує9 місяців тому
    Я вважав своїм науковим обов'язком ставитись до всього з недовірою, але тепер мусив з недовірою ставитися й до вчителів, котрі навчили мене бути недовірливим
  • Yulia Yurchakцитує9 місяців тому
    Де краще може замаскуватися справжній тамплієр, як не серед юрби, яка є карикатурою на тамплієрство?
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз