Анджей Сапковський

Відьмак. Останнє бажання

    Артем Мищукцитує2 роки тому
    — Зло є злом, Стреґоборе, — серйозно сказав відьмак і підвівся. — Менше, більше, середнє, все одно, пропорції тут умовні, а межі затерті. Я не святий пустельник, не тільки добро чинив у житті. Але якщо я вже маю вибирати поміж одним злом та іншим, то волію не вибирати зовсім.
    Inna Kravchenkoцитує2 роки тому
    Чого око не бачить, того серцю не шкода.
    Andrew Stillцитує12 днів тому
    Слухай, два роки тому кмети з якогось там задуп’я під Магакамом, у яких дракон жер овець, пішли купою, забили його ломами й навіть не вважали за доцільне тим похвалятися
    b2211794834цитує2 місяці тому
    Відьми́н був переконаний, що з кожною наступною подорожжю через портал росте й ризик нещасного випадку — і не помилився. Вони потрапили куди було треба, в корчму Ердиля, але опинилися під самісінькою стелею. Впали, обвалюючи балюстраду сходів, з оглушливим тріском приземлилися на стіл. Стіл не міг цього витримати. І не витримав.
    b2211794834цитує2 місяці тому
    Геральт був свідком того, як колись крізь безпечний портал пройшла половина того, хто ним подорожував. Другої половини так і не знайшли. Знав також кілька випадків, коли люди заходили в портал, а потім за ними й слід застигав.
    Vladislav Gurenkoцитує2 місяці тому
    Сапковський обігрує польську приказку «tam, gdzie diabeł mówi dobranoc» — там, де диявол каже «добраніч».
    b2211794834цитує2 місяці тому
    як ти думаєш, яке завдання можна доручити відьми́нові? Що? Викопати криницю? Залатати діру в даху? Виткати гобелен, на якому були б представлені всі позиції, перепробувані королем Вріданком і красунею Керро у їхню шлюбну ніч?
    b2211794834цитує2 місяці тому
    Єдиний з тих, кого вибрали для експериментів. З того часу маю біле волосся. Повна втрата пігменту. Як то кажуть — побічний ефект
    b2211794834цитує2 місяці тому
    Зло є злом, Стрегоборе, — поважно сказав відьми́н, встаючи. — Менше, більше, середнє, все одно, пропорції умовні, а межі невиразні. Я не святий пустельник, не саме лиш добро чинив у житті. Але, коли маю вибирати між одним та іншим злом, то волію не вибирати зовсім.
    b2211794834цитує2 місяці тому
    вони висловлювалися про затемнення так, що не залишалося місця для сумнівів. Чорне Сонце звістує близьке повернення Ліліт, шанованої на Сході під іменем Нія, і зникнення роду людського. Дорогу для Ліліт мали прокласти "шістдесят жон у вінцях золотих, які кров'ю сповнять долини рік".
    b2211794834цитує2 місяці тому
    А зуби? Ти б не повірив, які гнилі зуби я мав! А тепер? Можу перегризти ніжку крісла. Хочеш, щоб я перегриз ніжку крісла?
    — Ні, не хочу.
    — Може, це й на ліпше, — роззявив пащу страхолюд. — Панянок розважало, як я вихвалявся, і вдома залишилося дуже мало цілих крісел.
    b2211794834цитує2 місяці тому
    хто ж я такий, як скажеш? Кисіль з журавлини? Ключ диких гусей, що відлітають на південь у смутний листопадовий ранок? Ні? То, може, незайманість, втеряна біля джерельця цицькатою мельниківною? Ну, Геральте, скажи мені, хто я.
    b2211794834цитує2 місяці тому
    Може, ще порадиш мені, за які кошти жити у той час? Скликати кількох панянок, купити воза і організувати переїзний дім розпусти?
    Софія Шаканалієвацитує4 місяці тому
    Кохання має бути справжнім.
    Софія Шаканалієвацитує4 місяці тому
    — Ґеральте, ти хворий.

    — Поранений, ти хотіла сказати.

    — Я знаю, що хотіла сказати.
    b1213539875цитує5 місяців тому
    — Біжи по людей, Жмутик! —
    b1213539875цитує5 місяців тому
    мечі. Рівієць притулився спиною до стіни, лівицею витяг з-за халяви кинджал.

    — Кинь те! — зарепетував один зі стражників тремтячим голосом. — Кинь те, харцизяко! Із нами підеш!

    Другий стражни
    Kallistoцитує5 місяців тому
    Я, якщо чогось прагну, не мрію, а дію. І завжди отримую те, чого бажаю.
    Kallistoцитує5 місяців тому
    – Свій до свого по своє, – зловісно посміхнувся напівкровка. – Як тільки земля таких, як ти, носить? Хто вас плодить, виродків?

    – Більше толерантності, якщо твоя ласка, – спокійно сказав Ґеральт. – Твоя матір, як бачу, мусила часто ходити лісами самою, аби тобі тепер мати причини думати над власним походженням.
    b5928943570цитує5 місяців тому
    Напруж кебету, бо загадка нелегка.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз