Час збирати метафори, Михайло Блехман
Книжки
Михайло Блехман

Час збирати метафори

Читати
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
На троні — його колишня величність, а до нього підходить — щоб зайняти місце поруч — колишня моя. Він дивиться на мене і, напевно, думає те ж саме: звідки взятися величності, якщо велич пішла? Непомітно для інших, вона зникла для нас, а ми — один для одного.
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Я відкриваю навічно замкнені двері і входжу до зали. На троні — його колишня величність, а до нього підходить — щоб зайняти місце поруч — колишня моя
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Я дивлюся в дзеркало — не стільки щоб подивитися, скільки щоб побачити себе
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Я ставлю собі це запитання тисячу разів на день. Я кручу й верчу мій ключ, але він слухняно і безвольно прокручується в зачиненому заржавілому замку, безсилий відімкнути його
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
хто ж цей дурень, безсмертний, як сама дурість?..
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Чернь по чорноті — ці слова ніколи не були однокорінними.
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Моє минуле — інше. Моє минуле — це час, який не минув.
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Навіть тире не розділяє, а тим більше — міст. Хіба мости наводять не для того, щоб з'єднати? І хіба спалюють не для зворотного?
Роз'єднує не міст, а постійний, неминущий стукіт, що не залишає надії, але залишає сліди.
Сліди замість надії.
Надія, що йде безслідно, без сліду схожа на спалений міст.
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
замкова щілина, до якої підходить будь-який ключ.
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
чим ширше коло, тим воно вужче. Замкнуте коло — найвужче
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Самотність настає — я наполягаю на цьому слові, — самотність настає, коли самим бути перестаєш. Таке вже в неї, самотності, головна властивість: чим ширше коло, тим воно вужче
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Задум самий по собі не може слугувати виправданням результату, — з відстороненою іронією зауважив старший з художників. — Головне — дізнатися і розповісти правду, якою б фантастичною вона не виглядала, і уникнути фантастики, якою б правдивою не здавалася вона.
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Господар острівця, бобер, вибрався на сушу й поправив вуса.
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Сонце тим часом вийшло в люди і глевким круглим шматочком тіста повисло над острівцем
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
радикулітна верба, що викликає тепле співчуття, качури з блискучими, немов вимиті пляшки, головами, невиспані качки, ялинки, що прибігли сюди з мільйонів новорічних листівок
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Гусак був гарний, віддалено схожий на лебедя, однак виглядав занадто гордовито і цим радикально від лебедя відрізнявся. Не слід вважати своє походження, подумав я, — в тому числі власну гусиність, великим достоїнством, щоб його, врешті-решт, не почали вважати недоліком.
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Лінивий дощ повз, не в змозі світ за очі піти як годиться, і поступово заснув десь у горах, сховавшись за соснами, схожими на свічки, що їх нарешті задули після довгої ночі.
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
Знаки запитання ліхтарних стовпів перестали сутулитися й випросталися на знак оклику порожньої ранкової дороги, що веде на північ, до мого озера.
Anastasiia Kondratska
Anastasiia Kondratskaцитує2 роки тому
художній твір — це не наукова стаття, не газетний нарис, а — в ідеалі — витвір мистецтва.
fb2epub
Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз