Так казав Заратустра

Бути вільним від щастя рабів, звільненим від богів і поклоніння, безстрашним і страшним, великим і самотнім — цього прагнуть правдиві.

Ваша погана любов до себе обертає самотність на в’язницю.

немає нічого, про що ти кажеш, — ні чорта, ні пекла. Твоя душа помре ще скоріше, ніж тіло, — не бійся ж нічого!
Чол

Ніхто вже не стає ні бідним, ні багатим — і те, й те завдає надто багато клопоту. А кому ще охота владарювати? А кому ще охота коритися? І те, й те завдає надто багато клопоту.

Я люблю тих, котрі живуть не інакше, як приречені на загибель: адже вони ступають по линві.

Що те найвище, чого ви могли б зазнати? Це — година великої зневаги. Година, коли навіть власне щастя вам стане огидним, — огидним, як і ваш розум і ваші чесноти.
Година, коли ви скажете: «Що мені власне щастя! Воно — вбогість, бруд і жалюгідне вдоволення! Моє щастя повинно себе виправдовувати!»
Година, коли ви скажете: «Що мені власний розум! Хіба він домагається знань, як лев поживи? Він — убогість, бруд і жалюгідне вдоволення!»

Що те найвище, чого ви могли б зазнати? Це — година великої зневаги. Година, коли навіть власне щастя вам стане огидним, — огидним, як і ваш розум і ваші чесноти.

Хто ж цей великий дракон, якого дух більше не хоче визнавати владарем і Богом? "Ти повинен" – так звати великого дракона. Та левів дух мовить: "Я хочу".

"Ти повинен" лежить у духу на шляху та іскриться золотом, мов лускатий звір, і на кожній лусці виблискує золотом: "Ти повинен!"

Воістину, людина – брудний потік. Треба бути морем, щоб прийняти в себе брудний потік і не стати занечищеним.

той сам іде в божевільню.