Чудова збірка талановитого автора, від сюжетів якої мурахи по шкірі. Від деяких образів стає дійсно моторошно, деякі нагадують власні дитячі жахи. Загалом збірка в найкращих традиціях жанра, рекомендую.
Цікавий формат циклу концентрованих міні-повістей в часи фейсбуку. Спроба схрещення постмодерну та міфу - вірний шлях. "вам той Гоголь, як коту пацюк" - зачьотно. Буду слідкувати далі. І ще прохання - хай тітка Горпина усе ж розкриє секрет борщу з сушених карасів!
Цікаво. Хоча відчувається влив "Вєлікого комбінатора" на автора. А можливо це історія із власного досвіду... В будь-якому випадку читати це було захопливо. В досить невеличкому тексті автору вдалося висвітлити багато проблем сучасного українського суспільства. І все це подано автором простою гарною мовою із легким присмаком гумору та сарказму.
Сергій пише напрочуд цікаво і чуттєво я би сказав. З кожною сторінкою заглиблюєшься в історію і не можеш просто так спостерігати за тим, що відбувається на сторінках.