«Як ся маєте, панотчику?»
«Зле, зле! — відповів він журливо. — Люди не вмирають!»
«Ади! — гадаю собі, — диви, який старий мудрий! Хоче, аби ми вмирали. Гроші за похорон брав би, не має їх досить! Правда, вона п'є, дома сидять чотири дівці, але тому маємо ми вмирати?»