Oksana Volchkovaцитує4 роки тому
Але я спостерігаю за ними вже двадцять років і бачу зміни. Тут люди завжди квапляться, і раніше мені приємно було спостерігати цю метушню; це був поспіх людей, які знали, куди їдуть, і хотіли якнайшвидше туди дістатися. Тепер вони поспішають, бо їм страшно. Зараз вони керовані не метою, а страхом. Вони нікуди не їдуть – вони тікають. І я не певен, чи самі знають, від чого. Вони не дивляться одне на одного. Вони судомно здригаються від чужого дотику
  • недоступно
  • Увійдіть або зареєструйтеся, щоб коментувати
    fb2epub
    Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз