Батьки, які виховують дітей-щасливчиків, як мій друг Даґ, мають таку само беззастережну відвагу. Вони безстрашні перед обличчям бурхливого потоку емоцій своїх дітей. Вони не намагаються придушити власних почуттів, ігнорувати їх чи дати їм повну владу над собою. Навпаки, ці батьки долучаються до сильних почуттів своїх дітей. Вони мають чотири засади щодо емоцій (так, це їхні мета-емоції):
• не осуджують емоцій;
• усвідомлюють рефлекторну природу почуттів;
• знають, що поведінка — це вибір, емоції — ні;
• розглядають кризу як повчальний момент