Замість того, щоб хвалити його за розум, варто було заохочувати його зусилля. Після успішного завершення завдання вони не повинні були казати: «Я так пишаюся тобою. Ти такий розумний». Це апелює до незмінної, неконтрольованої інтелектуальної риси. Це називається похвалою «фіксованого мислення». Треба було сказати: «Я так пишаюся тобою. Ти, мабуть, справді старанно вчився». Це адресовано до контрольованих зусиль, та називається похвалою «мислення розвитку»32.