Ленацитує12 років тому
Так, ти стаєш менi на дорозi i уважаєш, що маєш на мене право. Ти скрiзь. Се ти одягла землю в камiнь й залiзо, се ти через вiкна будинкiв - тисячi чорних ротiв - вiчно дихаєш смородом. Ти бичуєш святу тишу землi скреготом фабрик, громом колiс, брудниш повiтря пилом та димом, ревеш вiд болю, з радостi, злостi. Як звiрина. Скрiзь я стрiчаю твiй погляд; твої очi, цiкавi, жаднi, влазять у мене, i сама ти, в твоїй розмаїтостi кольорiв й форм, застрягаєш в моїй зiницi. Я не можу розминутись з тобою…
  • Михайло Коцюбинський
    Intermezzo
    • 2.1K
    • 1.2K
    • 124
    • 77
    Безкоштовно
  • Увійдіть або зареєструйтеся, щоб коментувати
    fb2epub
    Перетягніть файли сюди, не більш ніж 5 за один раз