Жінка, що не стала матір’ю, втрачає найпрекрасніше, так, найпрекрасніше, що написане їй на роду. Який безмір щастя чекає на матір у перші роки життя її дитини — від першого нерозбірливого лепету до перших несміливих кроків. І в усьому вона впізнає саму себе, бачить, як у кожній часточці її дитини відроджується її молодість.