Марк Антонін Аврелій

Нехай буде тобі байдуже, що ти витримуєшвсе, виконуючи свій обов'язок, холод або спеку; хилить тебе до сну, або ти вже виспався, погано про тебе відгукуються або добре, готуєшся ти вмирати або зробити щось інше. Адже смерть є одне з наших життєвих завдань, і для його вирішення достатньо належного виконання поточних справ.

Адже божевільні ті люди, котрі все життя виснажують себе справами, не маючи певної цілі, з якою треба було б погоджувати всі прагнення та уявлення.

Пам'ятай також, що кожен живе лише сьогоденням, мізерним моментом; усе ж інше або вже прожите, або вкрите невідомістю. Несуттєве життя особи, несуттєвий той куточок землі, де людина живе. Нічого не варта і найдовша слава посмертна: вона залишається лише в кількох швидкоплинних поколіннях людей, які не знають і самих себе, не те що тих, хто вже давно спочив.

12. Якщо ти, наслідуючи правдивий розум, будеш старанно, ревно та з любов’ю ставитися до справи, якою ти зараз зайнятий, і, дивлячись на всі боки, будеш берегти чистоту свого генія, ніби вже час із ним розлучитися, якщо ти будеш чинити так, нічого не очікуючи і не уникаючи, але вдовольняючись наявною діяльністю, погодженою з природою та героїчним правдолюбством у всьому, що ти говориш і висловлюєш — ти будеш добре жити. І нікому не під силу перешкодити цьому.

14 Час вгамуватися. Інакше тобі не випаде прочитати ні твоїх спогадів, ні діянь стародавніх римлян і греків, ні тих уривків із письменників, які ти відібрав собі на старість! Отже, поспішай до мети і, облишивши марні надії, сам, поки ще не пізно, прийди собі на допомогу, якщо лише ти хоч трохи піклуєшся про самого себе.

16. Тіло, душа, розум. Тілу належать відчуття, душі — прагнення, розуму — основоположення

Пам'ятай про те, що після закінчення насправді незначного проміжку часу, ви обидва: і ти, і твій противник, помрете; а незабаром потім забудуться і ваші імена.

. Не живи так, наче тобі належить ще десять тисяч років життя. Вже близький час. Поки живеш, поки є можливість, намагайся стати гідним.

Хіба смарагд від відсутності похвали стає гірше?

Дивись на все людське, як на швидкоплинне і короткочасне — те, що було вчора ще в зародку, завтра вже мумія або прах.